У Лондоні знайшли чудово збережену ділянку Лондиніуму

Найбільше археологічне відкриття, пов'язане з давньоримським періодом, зроблено в лондонському Сіті - вчені виявили там близько десяти тисяч предметів, назвавши знахідку "Північними Помпеями".

Про це повідомляє Colta.

Об'єкт отримав цю назву через те, що завдяки високій вологості ґрунту в ньому чудово збереглися атефакти, виготовлені з органічного матеріалу.

Археологи вважають, що аналіз знахідок може відсунути в минуле дату заснування Лондона, якою зараз вважається 47 рік н.е.

Честь відкриття належить фахівцям із Музею Лондона, які проводили розкопки на місці будівництва нової європейської штаб-квартири новинної агенції Bloomberg.

Знахідки стосуються періоду з 40 року до V століття н.е. З'ясувалося, що 12-метровий культурний шар приховував залишки дерев'яних будинків, дерев'яних парканів, систему дренажних каналів.

Серед артефактів - 250 предметів взуття, а також шматок шкіри з аплікацією у вигляді гладіатора, яка, можливо, була частиною декору колісниці. Знайдено також фрагменти одягу, дерев'яні двері, амулети, один з яких - бурштиновий, у вигляді шолома - можливо, належав гладіаторові.

Крім того, виявлено більше ста фрагментів табличок із текстами, в тому числі любовні послання. Тепер вчені сподіваються прочитати імена мешканців стародавнього Лондона. На місці розкопок знаходився храм бога Мітри.

Знахідки передбачається виставити у відкритому для широкої публіки музейному приміщенні в майбутній будівлі агенції Bloomberg.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.