Шекспір ухилявся від податків?

Британський таблоід The Daily Mail підозрює Шекспіра у несплаті податків.

"Це звучить так, ніби він сам – один з найбільш відразливих персонажів його ж п’эс" - пише видання. "Бард був бізнесменом, що не визнавав правил, наживався на голоді і перебував за крок до ув’язнення" - із таким підзаголовком вийшов матеріал про нові дослідження британських архівістів.

Документи, що були виявлені британськими істориками, свідчать про те, що відомий драматург був найбільшим власником землі та нерухомості у своєму рідному місті.

Хоча Шекспір писав п’єси, які відстоюють права бідних та нужденних, архівні документи стверджують, що у реальному житті він був багатим поміщиком, протизаконно накопичував великі запаси продовольства і в лютому 1598 році постав перед судом за звинуваченням в ухиленні від сплати податків.

Видання цитує Джейн Арчер, літературознавця з університету Aberystwyth: "Існував інший бік натури Шекспіра, який був не тільки блискучим драматургом, але й безжальним бізнесменом, який робив усе, що міг, щоб ухилитися від сплати податків, збільшити прибуток за рахунок найбільш нужденних груп населення. І в той же самий час він писав п’эси про складне становище бідних, щоб розважити їх".

 Як свідчать нові дані, великий бард не соромився наживатися на голоді і вбогості. Судові записи і податкові довідки говорять про те, що Шекспір протягом 15 років закуповував пшеницю, ячмінь і солод, щоб потім продавати втридорога у неврожайні роки.

"За допомогою законних i незаконних угод, - цитує дослідження The Daily Mail, - Шекспір зміг у 1613 році відійти від справ. Він був найбільшим власником землі та нерухомості у своєму рідному місті Стратфорд-на-Ейвоні.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.