Москаль обурився тим, що в Україні продаються нацистські сувеніри. ФОТО

Народний депутат Геннадій Москаль придбав у магазині "Воєнторг" речі з символікою Третього рейху.

Про це Москаль написав у своєму фейсбуку.

"Оці, так звані сувеніри, я придбав вчора за 350 грн в київському магазині "Воєнторг-ДіСі" (на проспекті Возз’єднання,1) як доказ того, що в Україні вільно продається фашистська і нацистська символіка", - написав депутат.

 Фото з ФБ Москаля

"Це якийсь маразм - в Україні, яка чи не найбільше постраждала від Другої світової війни, пережила фашистську окупацію й трагедію в Бабиному Яру в різних точках продається ця гидота", - зазначив Москаль.

За словами нардепа, "виходячи з того, що ми, попри бажання влади, все ще хочемо до Європи (де за такі сувеніри передбачена кримінальна відповідальність)", він зареєстрував законопроект про заборону на законодавчому рівні використання фашистської символіки.

У квітні 2012 року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні суд у Львові відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

У листопаді 2011 року в аеропорту Бориспіль була припинена спроба торгівлі сувенірними ляльками Сталіна.

В лютому 2011 року у Верховній Раді України вже було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.