Презентація телевізійної "Історичної правди"

Сьогодні о 12:00 у Львові відбудеться прес-конференція головного редактора сайту "Історична правда" Вахтанга Кіпіані. Він розповість про свій новий проект – унікальну програму "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" на телеканалі ZIK.

За повідомленням прес-служби телеканалу ZIK, презентація відбудеться о 12 годині у Львові (за адресою - Вороного,3).

Уже впродовж трьох років Вахтанг Кіпіані є редактором сайту "Історична правда". Щомісячна аудиторія проекту складає більше 300 тисяч унікальних користувачів інтернету. 

Раніше Кіпіані працював на телеканалах "Новий", "1+1", "К1" та ТVі. Був головним редактором журналу "Фокус", шеф-редактором проекту "Великі українці" на "Інтері". Колекціонує газети (має понад 25 тисяч назв періодичних видань XIX-XXI століть).

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.