Спецпроект

На Харківщині реконструювали музей доблесті чехів, словаків та українців

До 70-річчя битви під Соколово, на Харківщині, був повністю реконструйований Музей бойового братерства. Капітально відремонтовано приміщення, замінена система опалення, експозиція повністю оновлена.

Про це пише objectiv.tv.

Про реконструкцію повідомив народний депутат України Євген Мураєв (ПР).

"Ми зберегли все краще, що було - це чеканку тих часів, діораму. У планах - повністю відновити кінозал для того, щоб проводити масові екскурсії, в тому числі, демонструвати фільми воєнних років. Основний момент для мене в цій роботі - це виховна функція і відновлення історичної справедливості", - повідомив він.

Всього в музеї знаходиться більше 4 тисяч експонатів. Чеські активісти надали в колекцію музею нові артефакти. За інформацією обласного Департаменту культури і туризму, за весь час існування музею його відвідало більше 2 мільйонів чоловік.

У боях за оборону Соколово проти німецько-фашистських військ прийняв бойове хрещення 1-й батальйон чехословацької армії. 8-9 березня 1943 року батальйон спільно з радянськими військами відбивав численні атаки танків і піхоти ворога.

В ході бою було знищено близько 300 солдатів і офіцерів супротивника, 19 танків і 6 бронетранспортерів. Втрати батальйону склали 112 бійців і командирів загиблими, 106 - пораненими, зазнали втрат також радянські частини, що билися разом з чехословаками.

За мужність і героїзм 84 бійця батальйону були нагороджені радянськими орденами і медалями. Поручникові Отакару Ярошу, першому з іноземних громадян, було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Ще 87 бійців отримали чехословацькі ордени і медалі.

Як відомо, більшість бійців чехословацького батальйону складалася з карпатських українців.

 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.