Спецпроект

Канадський міністр відвідав "тюрму на Лонцького" і Музей Голодомору

Міністр громадянства, іміграції та багатокультурності Канади Джейсон Кенні відвідав українські місця пам’яті злочинів тоталітаризму.

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Міністр разом із послом Канади в Україні Троєм Лулашником відвідав Національний музей "Тюрма на Лонцького" у Львові. Крім того, канадська делегація побачила Національний музей жертв Голодомору і національні меморіали "Бабин Яр" та "Биківнянські могили".

"Я був у Музеї "Тюрма на Лонцького", де сотні українських націоналістів були піддані тортурам і вбиті", — одразу написав міністр у своєму твіттері.

Пан Кенні додатково поцікавився нюансами тюремного побуту, нацистського переслідування і винищення євреїв, а також тим, чи діяла в’язниця вже за часів незалежності України.

Директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий розповів зацікавленій українською історією делегації з Канади про створення музею у колишній слідчій в’язниці спецслужб трьох окупаційних режимів: польського, нацистського та совєтського та ознайомив із експозицією, розташованою на першому поверсі тюрми і у в’язничному подвір’ї.

Зворушений побаченим та почутим, міністр громадянства, імміграції та багатокультурності Канади залишив запис у музейній Книзі відгуків: "Нехай ті, чиї життя тут відібрали, спочивають у мирі, і хай на них завжди сяє світло".

Як відомо, 24 квітня 2012 року нижня палата парламенту Канади — палата громад — на пропозицію міністра Джейсона Кенні одноголосно визнала прикладом "відданості основним правам людини" діяльність митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького (1865—1944) під час Другої світової війни.

Канадські парламентарії відзначили, що "в найпохмуріший період історії Європи, під час масового вбивства євреїв і нацистської окупації митрополит Шептицький вголос виступив проти насильства у своїй проповіді "Не убий".

Завдяки зусиллям митрополита Шептицького врятовані понад 160 євреїв, один із яких був присутній на засіданні палати громад парламенту Канади під час ухвалення рішення.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.