Спецпроект

Віденська Кунсткамера відкрилась після багаторічної реконструкції

Знаменита віденська Кунсткамера, що включає в себе колекцію рідкісних ювелірних виробів та творів декоративно-прикладного мистецтва, яку Габсбурги збирали впродовж XV-XVIII ст., відкрилась в Музеї історії мистецтв після 11 років реконструкції.

Про це пишуть "Ведомости".

"Я досить багато подорожувала і бувала в різних музеях, і я висловлюся в найвищому ступені: це найкраща експозиція, яку я бачила у всьому світі. Для мене це святковий день, а для всіх нас - історичний момент: Кунсткамера знову відкрита!"- Сказала на прес-конференції напередодні відкриття міністр освіти, мистецтва і культури Австрії Клаудія Шмід.

Габсбурги почали збирати рідкості в своїх замках, починаючи з пізнього Середньовіччя. У XIX ст. імператор Франц-Йосиф перерозподілив ці колекції між створеними ним публічними музеями, і Кунсткамера була вперше виставлена ​​в складі Музею історії мистецтв у 1891 р. Однак у 2002 р. експозиція була закрита як не відповідна сучасним міжнародним нормам консервації об'єктів, безпеки зберігання та правилам експонування. У 2010 р. уряд Австрії виділив гроші, і почалася робота по реконструкції 20 залів і створення нової експозиції, для роботи над якою були залучені найкращі архітектори, дизайнери та майстри музейної справи - з Австрії, Німеччини та інших країн.

Сьогодні понад 2000 об'єктів виставлені у відреставрованих залах площею близько 2700 кв. м в лівому крилі Музею історії мистецтв, занурені в приглушене світло, таємничо мерехтячи золотом, емалями і дорогоцінними каменями і відбиваючись у скляних стінках вітрин, які забезпечені найсучаснішими фільтрами та умовами клімату схоронності. Реконструкція обійшлася в 18,6 млн євро, з яких близько 15 млн були виділені урядом, а 3500000 музей зібрав завдяки меценатам, повідомили на прес-конференції керівники музею.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.