Створюється мережа для полегшення доступу до архівів

Центр досліджень визвольного руху організував у Національному музеї "Тюрма на Лонцького" практичний семінар "Як допомогти "відкрити" архів?", в якому взяли участь архівісти, історики та музейники з Одеси, Дніпропетровська, Києва, Тернополя, Луцька та Львова.

За підсумками історики, архівісти та музейники розпочали процес створення Мережі консультаційних центрів з доступу до архівів у різних регіонах України, повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

"Після розсекречення архівів ми бачимо, як зросла зацікавленість і віра людей у можливість знайти інформацію про свої родини — учасників визвольного руху чи жертв репресій. Але досі це зробити непросто, багато людей звертаються за консультаціями до дослідників та запитують у музеях. Так виникла ідея об’єднати наші зусилля та поділитися набутим досвідом", — говорить Ірина Когут, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, організаторка семінару "Як допомогти "відкрити" архів?".

Експерт Центру досліджень визвольного руху Ігор Кулик систематизував позитивні практики пошуку інформації в архівах. Зокрема, він розглянув законодавчу базу, яка регулює доступ до архівної інформації в Україні, структуру архівних установ, де зберігаються документи радянської карально-репресивної системи, та поділився досвідом Центру.

"Щоб знайти інформацію про репресованих родичів, слід звернутися в держархіви областей за місцем народження родичів, галузеві архіви СБУ та МВС. ЦДВР уже давно надає допомогу в пошуку безвісти зниклих чи репресованих громадян, нам пишуть запити на електронну скриньку dostup@cdvr.org.ua. Проте наша мета — створити мережу таких консультаційних центрів по всій Україні", — каже Ігор Кулик, який у 2008-2010 роках керував відділом звернень громадян Архіву СБУ.

У таких центрах громадяни зможуть отримати допомогу в оформленні запитів, відомості про можливі місця зберігання запитуваної інформації, консультацію з можливостей пошуку.

Учасники партнерства також популяризуватимуть тему і сподіваються, що спільними зусиллями сприятимуть виконанню рекомендацій  Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів: "забезпечення обов’язкової можливості для кожного з жителів дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії є невід’ємною ознакою демократії".

Захід відбувся 19 березня в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху "Знати як: розробка концепції забезпечення відкритого доступу до архівів карально-репресивних органів СРСР" за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження". Матеріали семінару доступні на сайті ЦДВР.

Нагадаємо, ЦДВР у рамках реалізації проекту "Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять" видав довідник "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів". Він містить поради щодо пошуку інформації про родичів, витяги із законодавства України із доступу до архівів та контакти архівних установ. Довідник можна завантажити за посиланням.

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.