Спецпроект

У Єкатеринбурзі відкриється музей Ернста Неізвєстного

Більше ста унікальних експонатів будуть представлені в Музеї Ернста Неізвєстного, який відкриється на батьківщині скульптора в Єкатеринбурзі на початку квітня. Всі експонати - скульптури, офорти, малюнки - є оригіналами.

Про це повідомляє tvkultura.ru.

Як розповіла директор Свердловського краєзнавчого музею (музей Неізвєстного стане його підрозділом) Наталя Вєтрова, роботи знаменитого скульптора збиралися з різних міст Росії, а також з музейних зібрань в Сінгапурі та Швеції. 48 артефактів їх власники погодилися передати музею в дар, інша частина майбутньої експозиції наразі викуповується. На ці цілі з обласного бюджету виділено більше 15 мільйонів рублів.

"Сам Ернст Неізвєстний передав у музей більше 20 офортів і шість скульптур, найзнаменитішою з яких можна вважати "Серце Христа", - уточнила Вєтрова.

Друг скульптора, один з ініціаторів створення музею, художник Віталій Волович передав в дар виставковому майданчику чотири офорти Неізвєстного. "Це останні роботи Ернста, які залишалися в моїй особистій колекції", - зізнався він.

У музеї також буде встановлено сучасне мультимедійне обладнання. За задумом організаторів, воно дозволить відвідувачам познайомитися з тими роботами скульптора, які через великі розміри фізично неможливо виставити в будівлі музею.

Перший Музей Ернста Неізвєстного на Уралі відкриється 9 квітня. Він розташовуватиметься в особняку XIX століття, який знаходиться навпроти резиденції уральського повпреда.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.