КМДА захищала пам'ятник Леніну з нагоди... Голодомору. ФОТО

У 2007 році КМДА в рамках відзначення 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні подала документи на занесення пам’ятника Леніну до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Про це йдеться у відповіді Київської міськдержадміністрації на запит народного депутата Олександра Бригинця щодо статусу, форми власності і можливості знесення пам’ятника Леніну на вул. Жилянській, 87 у Києві.

Як повідомила КМДА, цей пам’ятник рішенням виконавчого комітету Київради народних депутатів від 27.01.1970 №159 включено до переліку пам’яток історії та культури місцевого значення.

Крім цього, у листі повідомляється, що "на виконання Указу Президента у 2007 році "Про заходи у зв’язку із 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні" КМДА направляла документи на всі об’єкти монументального мистецтва, в тому числі і зазначений пам’ятник Леніну, для вирішення питання занесення їх до Державного реєстру пам’яток України".

 Пам'ятник, про який іде мова, розташовано на території колишнього заводу "Ленінська кузня"

"Я не можу домогтися згоди влади на занесення у цей Реєстр історичних будинків Києва, яким більше 100 років, щоб вберегти їх від знесення, - зазначив Бригинець, - Натомість влада намагається впхнути туди пам’ятник вождю червоної революції".

За словами нардепа, він звернувся до Міністерства культури України з проханням пояснити КМДА, що "розтиражований" пам’ятник Леніну не може вважатися пам’яткою.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.