Спецпроект

Мерія Кишинева має намір викупити будинок під музей мера

Мер молдавської столиці Дорін Кіртоаке запросив інформацію про можливість придбання будинку, в якому жив мер Кишинеу Карл Шмідт. Муніципалітет має намір відреставрувати цю будівлю і перетворити його на музей або конференц-центр.

Про це пише news.point.md.

Градоначальник стверджує, що обговорив питання реставрації історичної пам'ятки і з послом Німеччини в Республіці Молдова Матіасом Мейером.

"Ми погодили з дипломатом проведення проекту в пам'ять Карла Шмідта. Він запропонував відкрити також погруддя колишнього мера. Не виключено, що нам виділять і фінансову допомогу", - повідомив Кіртоаке.

Будинок, в якому жив Карл Шмідт, знаходиться на перехресті вулиць Митрополита Варлаама і Міхая Емінеску. Один з кутів будинку потребує заміни штукатурки, а на даху необхідно замінити шифер.

Карл Шмідт, бессарабський німець, який народився в Белць, був мером Кишинева в 1877-1903 роки. Саме за його керівництва в місті з'явились, водопровід, каналізація та електричне світло. Він впровадив перший трамвай. Вважається, що переважна більшість нинішніх пам'яток архітектури Кишинева була побудована також за часів Шмідта.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.