Спецпроект

Мерія Кишинева має намір викупити будинок під музей мера

Мер молдавської столиці Дорін Кіртоаке запросив інформацію про можливість придбання будинку, в якому жив мер Кишинеу Карл Шмідт. Муніципалітет має намір відреставрувати цю будівлю і перетворити його на музей або конференц-центр.

Про це пише news.point.md.

Градоначальник стверджує, що обговорив питання реставрації історичної пам'ятки і з послом Німеччини в Республіці Молдова Матіасом Мейером.

"Ми погодили з дипломатом проведення проекту в пам'ять Карла Шмідта. Він запропонував відкрити також погруддя колишнього мера. Не виключено, що нам виділять і фінансову допомогу", - повідомив Кіртоаке.

Будинок, в якому жив Карл Шмідт, знаходиться на перехресті вулиць Митрополита Варлаама і Міхая Емінеску. Один з кутів будинку потребує заміни штукатурки, а на даху необхідно замінити шифер.

Карл Шмідт, бессарабський німець, який народився в Белць, був мером Кишинева в 1877-1903 роки. Саме за його керівництва в місті з'явились, водопровід, каналізація та електричне світло. Він впровадив перший трамвай. Вважається, що переважна більшість нинішніх пам'яток архітектури Кишинева була побудована також за часів Шмідта.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.