У Києві відбудеться конференція про Чорну раду 1663 року

Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошує фахівців взяти участь у міжнародній науковій конференції "RUTHENIA DIVIDA: цивілізаційні орієнтири та політичні протиріччя козацьких еліт другої половини XVII ст.", присвяченій 350-ій річниці Чорної ради.

Час і місце заходу: 15 травня 2013 р. (м. Київ, вул. Володимирська, 60). 

Роботу конференції планується проводити за такими напрямами:

- Внутрішня політика козацьких еліт:

передбачається обговорення питань, пов’язаних із розумінням козацькою старшиною поняття "державний інтерес", практикою рад у козацькій державі другої половини XVII ст. та Чорною радою 1663 р. як свідченням браку консенсусу козацьких еліт щодо політичних та цивілізаційних виборів.

- Зовнішні впливи та реакції:

планується розгляд впливів Московського царства на перебіг та результати Чорної ради, реакцій еліт Речі Посполитої на її проведення та результати.

Передбачається отримати відповіді на питання, чи були Андрусівський договір та Вічний мир результатом діяльності козаків, або ж ефектом їх недбалості? Чи був протекторат Кримського ханства та Османської імперії наслідком Чорної Ради?

- "Довге тривання" Чорної ради:

Очікується обговорення Чорної ради як "місця пам'яті" українського народу, аналіз оцінки подій другої половини XVII ст. в українській та закордонній історіографії.

Робочі мови конференції: українська, російська, польська, англійська.

Заявку на участь у конференції та тези доповіді (до 1 тис. знаків, без посилань) надсилати до 15 квітня 2013 р. на email: history.knu@gmail.com

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.