У Києві відбудеться конференція про Чорну раду 1663 року

Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошує фахівців взяти участь у міжнародній науковій конференції "RUTHENIA DIVIDA: цивілізаційні орієнтири та політичні протиріччя козацьких еліт другої половини XVII ст.", присвяченій 350-ій річниці Чорної ради.

Час і місце заходу: 15 травня 2013 р. (м. Київ, вул. Володимирська, 60). 

Роботу конференції планується проводити за такими напрямами:

- Внутрішня політика козацьких еліт:

передбачається обговорення питань, пов’язаних із розумінням козацькою старшиною поняття "державний інтерес", практикою рад у козацькій державі другої половини XVII ст. та Чорною радою 1663 р. як свідченням браку консенсусу козацьких еліт щодо політичних та цивілізаційних виборів.

- Зовнішні впливи та реакції:

планується розгляд впливів Московського царства на перебіг та результати Чорної ради, реакцій еліт Речі Посполитої на її проведення та результати.

Передбачається отримати відповіді на питання, чи були Андрусівський договір та Вічний мир результатом діяльності козаків, або ж ефектом їх недбалості? Чи був протекторат Кримського ханства та Османської імперії наслідком Чорної Ради?

- "Довге тривання" Чорної ради:

Очікується обговорення Чорної ради як "місця пам'яті" українського народу, аналіз оцінки подій другої половини XVII ст. в українській та закордонній історіографії.

Робочі мови конференції: українська, російська, польська, англійська.

Заявку на участь у конференції та тези доповіді (до 1 тис. знаків, без посилань) надсилати до 15 квітня 2013 р. на email: history.knu@gmail.com

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.