Спецпроект

Музей старовинних потягів з'явиться на празькому вокзалі

У Празі на вокзалі імені Масарика (Masarykovo nádrazí) відкриється залізничний музей. Він розташується на місці колишніх локомотивних депо.

Про це пише "Обозреватель".

В експозиції буде представлено близько 150 старовинних паровозів, локомотивів часів Першої Чехословацької республіки і вагонів, у яких під час Другої світової війни перевозили ув'язнених у концтабори. В колекцію музею також увійде вагон спадкоємця австро-угорського престолу Франца Фердинанда, чиє вбивство в Сараєво стало приводом для початку Першої світової війни.

Вокзал імені Масарика історично є першою станцією парової залізниці в чеській столиці. Він був побудований в 1844-1845 роках і був частиною маршруту Прага - Оломоуц.

 

Теми

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.