Спецпроект

Куликове поле побільшає на 600 га

Прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв розпорядився передати більше 600 гектарів землі в Кимовському і Куркінському районі Тульської області під музей-заповідник "Куликове поле".

Про це пишуть "РИА-новости".

"Розпорядження передбачає переведення земельних ділянок загальною площею 607,33 га, розташованих на території Кимовського і Куркінського районів Тульської області, зі складу земель сільськогосподарського призначення в землі особливо охоронюваних територій і об'єктів (землі історико-культурного призначення) з метою музеєфікації науково локалізованого місця Куликовської битви і здійснення науково-дослідної, охоронно-відновної та туристично-рекреаційної діяльності ФБГУК "Державний військово-історичний та природний музей-заповідник" Куликове поле", - йдеться в довідці до розпорядження.

Документ був підготовлений і внесений Мінкультури Росії.

Відкриття комплексу планується приурочити до 700-річчя від дня народження Сергія Радонезького в 2014 році.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.