У Києві святкуватимуть білоруський День Волі

25 березня 2013 року (понеділок), о 12:00 біля пам'ятника Уладзіміру Караткєвічу (знаходиться поруч з Посольством Білорусі по вул. Михайла Коцюбинського, 3, метро "Університет") розпочнеться вшанування білоруського Дня Волі.

Про це повідомляє прес-група Білоруського Центру в Україні.

Цього дня відзначається 95-та річниця проголошення Білоруської Народної Республіки (БНР).

25 березня 1918 року в Мінську було проголошено Третю уставну грамоту, за якою Білоруська Народна Республіка проголошувалася вільною й незалежною державою, у якій вся влада належала білоруському народові. Єдність та соборність білорусів були основною метою проголошення БНР.

Учасники акції привітають білорусів всього світу зі святом та вимагатимуть від офіційного Мінську звільнення усіх політичних в'язнів, припинення репресій та проведення демократичних виборів.

Білоруський Центр запрошує представників українських політичних партій та громадських організацій, журналістів і небайдужих громадян на День Волі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Білорусь"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.