"Свободу" знову підставили провокаційними листівками. ФОТО

В Києві розклеїли листівки з гайдамацькими закликами з поем Шевченка за підписом партії "ВО "Свобода".

Про це повідомляє Новый Регион.

Листівки виявлені на постаменті пам'ятника українському єврейському письменнику Шолом-Алейхему (вулиця Рогнідинська) і біля меморіальної дошки на будинку, де пройшли дитячі роки прем'єр-міністра Ізраїлю, уроджениці Києва Голди Меїр (вулиця Басейна).

Також журналісти сайту виявили аналогічні наліпки на Подолі (хоральна синагога на вулиці Щекавицькій і ресторан "Цимес" на Ігоревській).

Фото: nr2.ru

Автори листівок цитують пряму мову героїв Тараса Шевченка з творів, присвячених гайдамацькому повстанню 1768 року - "Гайдамаки" і "Микита Швачка" - з погрозами на адресу "жидів і ляхів".

Листівки підписані партією "Свобода", з логотипами і контактами.

"Свобода" не має жодного стосунку до розклеєних у Києві нібито від імені "Свободи" листівок антисемітського змісту, - заявила офіційна прес-служба партії. - Вважаємо ці дії невідомих осіб провокацією, якою керує влада".

 Журналісти "Нового региону" наче знали, куди треба йти за фотографіями

Відомості за фактами розповсюдження в Києві листівок антисемітського характеру зафіксовані працівниками Печерського РУ ГУМВС України в місті Києві, повідомляють "Коментарі". Проводиться подальша перевірка.

Як відомо, у лютому цього року в центрі Сум з’явилися провокаційні листівки із логотипом партії "Свобода" і символікою, яка нагадує нацистську. У листівках обіцялося знищити "спершу Леніна", а потім Ковпака та інших радянських партизанів.

Нагадаємо, у жовтні 2003 року напередодні з'їзду опозиційної партії "Наша Україна" в Донецьку місто було завішане рекламними площинами, де тодішній кандидат у президенти Віктор Ющенко зображався прихильником нацизму.

 З опозиції ліпили нацистів іще 10 років тому. Фото: Анатолій Медзик

Ющенко після того заявив, що до провокації причетна місцева влада.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.