На річницю Карпатської України в Ужгороді напали на угорських туристів

В Ужгороді розгоряється скандал із нападами на угорських туристів, в тому числі й на дітей - Закарпаття не пам'ятає таких випадків. Ситуація обговорюється на рівні керівництва області України і уряду Угорщини. Напади відбулися у дві історичні річниці, які співпали в один день - українську 1939-го та угорську 1848-го.

В суботу, 16 березня пополудні, групу угорських громадян - половина з них школярі від 9 до 16 років - які приїхали в Ужгород на екскурсію в рамках програми "Без кордонів!", біля Кафедрального собору міста атакувало близько 25 агресивно налаштованих молодиків.

Про це повідомляє угорський ресурс про Закарпаття Kárpátalja.ma.

Нападники вигукували на адресу угорців лайливі слова, обзивали їх "фашистами, імперіалістами, угорськими нацистами", зривали кокарди в кольорах угорського прапора, пише видання із посиланням на лист одного з екскурсантів.

Також повідомляється про інший напад на екскурсантів з Угорщини - того ж дня, і теж близько полудня, на мосту через Уж були атаковані студенти з угорського міста Мішкольц. Про це повідомив голова товариства "Угорська надія" Арпад Ковач.

За словами Ковача, з одягу студентів теж поздирали кокарди в кольорах національного прапора.

Кокарди - символ угорської революції, яка розпочалася в березні 1848 року

Генеральний консул Угорщини в Україні Йожеф Бачкаї висловив жаль і розчарування тим, що в Ужгороді за минулі вихідні відбулося два інциденти, пов'язані з угорськими туристами, хоч досі не було зафіксовано жодного подібного випадку, повідомляє Колиба.

Консул додав, що звернувся із заявою до українських правоохоронців з проханням розслідувати обидва інциденти.

Заступник держсекретаря з питань національної політики Угорщини Жужанна Репаш в коментарі для угорських ЗМІ зазначила, що в Закарпатті мирно співіснують багато різних національностей і ще ніколи не траплялося такого, щоб тут ображали угорців. За словами Репаш, ведеться розслідування.

Голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида заявив, що розділяє обурення угорської спільноти і попросив прокуратуру взяти справу на контроль, забезпечити неупереджене розслідування та покарати винних.

За словами прес-секретаря прокуратури Закарпатської області Вікторії Попович, організовано перевірку даних фактів, вирішується питання про порушення кримінальної справи.

"Не можна замовчати те, що відбулося, - зазначив Арпад Ковач. - Але ми не хочемо узагальнювати і через кількох екстремістів звинувачувати український народ. Скажімо, працівник Кафедрального собору був свідком інциденту - він не знав іноземної, але одразу ж вибачився перед нами за таку поведінку українців".

Ряд ЗМІ без посилань на конкретні джерела заявили про причетність до інцидентів партії "Свобода", яка 15 березня організувала в Ужгороді смолоскипну ходу на честь 74-ої річниці проголошення незалежності Карпатської України. "Свобода" відповіла, що такі заяви є провокацією і не відповідають дійсності.

15 березня відзначаються дві історичні дати - проголошення незалежності Карпатської України (1939 рік) і початок демократичного повстання проти австрійської монархії в Будапешті (1848 рік).

Дивіться також:

Всі матеріали за темою "Угорщина"

Всі матеріали за темою "Провокація"

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.