"Свободу" знову підставили провокаційними листівками. ФОТО

В Києві розклеїли листівки з гайдамацькими закликами з поем Шевченка за підписом партії "ВО "Свобода".

Про це повідомляє Новый Регион.

Листівки виявлені на постаменті пам'ятника українському єврейському письменнику Шолом-Алейхему (вулиця Рогнідинська) і біля меморіальної дошки на будинку, де пройшли дитячі роки прем'єр-міністра Ізраїлю, уроджениці Києва Голди Меїр (вулиця Басейна).

Також журналісти сайту виявили аналогічні наліпки на Подолі (хоральна синагога на вулиці Щекавицькій і ресторан "Цимес" на Ігоревській).

Фото: nr2.ru

Автори листівок цитують пряму мову героїв Тараса Шевченка з творів, присвячених гайдамацькому повстанню 1768 року - "Гайдамаки" і "Микита Швачка" - з погрозами на адресу "жидів і ляхів".

Листівки підписані партією "Свобода", з логотипами і контактами.

"Свобода" не має жодного стосунку до розклеєних у Києві нібито від імені "Свободи" листівок антисемітського змісту, - заявила офіційна прес-служба партії. - Вважаємо ці дії невідомих осіб провокацією, якою керує влада".

 Журналісти "Нового региону" наче знали, куди треба йти за фотографіями

Відомості за фактами розповсюдження в Києві листівок антисемітського характеру зафіксовані працівниками Печерського РУ ГУМВС України в місті Києві, повідомляють "Коментарі". Проводиться подальша перевірка.

Як відомо, у лютому цього року в центрі Сум з’явилися провокаційні листівки із логотипом партії "Свобода" і символікою, яка нагадує нацистську. У листівках обіцялося знищити "спершу Леніна", а потім Ковпака та інших радянських партизанів.

Нагадаємо, у жовтні 2003 року напередодні з'їзду опозиційної партії "Наша Україна" в Донецьку місто було завішане рекламними площинами, де тодішній кандидат у президенти Віктор Ющенко зображався прихильником нацизму.

 З опозиції ліпили нацистів іще 10 років тому. Фото: Анатолій Медзик

Ющенко після того заявив, що до провокації причетна місцева влада.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.