Азіров розчарований тим, що ЗМІ не написали про Вернадського

Прем'єр-міністр України Микола Азаров розчарований недостатнім висвітленням у ЗМІ такої знаменної дати, як 150-річчя з дня народження відомого академіка Володимира Вернадського.

Про це повідомляє Інтерфакс.

"Я був просто вражений тим, що такій події, як ювілей академіка Вернадського, не знайшлося місця в ефірі більшості національних телеканалів та на шпальтах газет, - - сказав голова уряду, відкриваючи засідання Кабміну. - Можливо, відбулися якісь інші події, які перекрили значимість ювілею світового масштабу? Так ні ж, в ефірі все та ж скандальність, скепсис, дріб'язковість".

На думку Азарова, таким чином ЗМІ не дають українцям пишатися тими людьми і подіями, які цього заслуговують.

"А де, до речі, були націонал-патріоти, де їхня позиція? Такого не повинно бути. Нам усім необхідно задуматися, як припинити штучну ескалацію негативних настроїв, які насправді дуже гальмують розвиток держави, розвиток особистості", - обурився прем'єр.

Володимир Вернадський - один із засновників і перший президент Української академії наук, творець багатьох наукових шкіл.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.