СУД ДОЗВОЛИВ БУДУВАТИ У ГОСТИНОМУ ДВОРІ

Окружний адмінсуд Києва не скасував постанову Кабміну, якою будівлю Гостиного двору була виключена зі списку пам'ятників архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави.

Про це йдеться у відповідній ухвалі суду від 27 лютого, повідомляє УП.

Приватне виробничо-торгове підприємство "Гостиний двір", Київська міськорганізація Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція" звернулися з позовом до Кабміну та Мінкультури (треті особи - ПАТ "Укрреставрація", Київміськадміністрація, регіональне відділення ФДМ у Києві) та за позовом Українського товариства охорони пам'яток історії та культури до Кабміну та Мінкультури про скасування постанови уряду від 15 серпня 2011 року.

Так, 23 січня від Українського товариства охорони пам'яток надійшло клопотання про забезпечення адмінпозову через призупинення дії постанови Кабміну №1380 і заборони "Укрреставрації" проводити будь-які будівельні роботи в приміщенні Гостиного двору.

Клопотання мотивовано тим, що на час розгляду справи судом невідомими особами робляться спроби силового захоплення Гостиного двору і початку виконання будівельних робіт з його реконструкції.

У клопотанні було зазначено, що такі дії спрямовані на якнайшвидше проведення будівельних робіт, до того, як в судовому порядку буде вирішено питання про правомірність позбавлення будівлі охоронного статусу.

"Виходячи зі змісту поданої заяви, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, оскільки в заявленому клопотанні та представлених у ньому матеріалах взагалі не видно зв'язку між прийнятою постановою Кабміну і будівельними роботами з реконструкції (перебудові) будівлі Гостинного двору під ТРЦ", - йдеться в визначенні.

"Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач - Кабмін - намагається здійснювати будівельні роботи", - сказано в документі.

Суд також визначив, що особи, які, на думку заявника, такі роботи здійснюють, не вказані і в якості учасників адмінпроцесу не заявлені; також немає відомостей про те, що ними є суб'єкти владних повноважень, до яких можна застосувати передбачені законодавством заходи.

Крім того, суд визначив, що вимога Українського товариства охорони пам'яток про призупинення дії постанови №1380 в ухваленні рішення в справі не може бути забезпечено, оскільки призупинення судом дії постанови є фактично вирішенням суперечки по суті.

Таким чином, в задоволенні клопотання Українському суспільству охорони пам'яток в забезпеченні позову суд відмовив.

Також суд відмовився заборонити "Укрреставрації" проводити будь-які будівельні роботи в будівлі Гостинного двору, оскільки вимогу заявлено не до суб'єкта владних повноважень.

Гостиний двір торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

Нагадаємо, що в квітні Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачає будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні президент Віктор Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки.

З травня на території Гостиного двору триває акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.