Спецпроект

Музей Петра Першого в Голландії відкрився після реставрації

Експозиція всі 300 років утримується в ідеальному стані, але інженерні споруди давно вимагали поновлення. Капітального ремонту тут не було з часів царя Ніколая. Нинішню реставрацію повністю фінансував російський бізнес, підприємці витратили майже мільйон євро. Тепер будиночок поважного віку стоїть на новому фундаменті.

Про це повідомляє телеканал "Культура".

 

У невеликому голландському містечку Заандам є пам'ятка - ​​"Російський слід". І пройти по ньому можна в прямому сенсі слова - плиткова розмітка веде від пам'ятника Петру Першому в центрі міста до будиночка, де більше трьох століть тому зупинявся російський цар, який приїхав до Голландії навчатися корабельній майстерності.

Вже в XVIII столітті будівля стала місцем паломництва гостей міста. Такого масового, що навколо дерев'яної споруди з часом звели кам'яний "футляр" для збереження. Тепер тут відбулася і реставрація.

Доглядач музею Фаріда Гусейнова, яка ще в дев'яності переїхала до Голландії з Азербайджану, проводить першу екскурсію в музеї після перерви на ремонт. Вона показує той самий дерев'яний будинок: саме в цих тісних кімнатах інкогніто гостював російський государ.

"Ось сама автентична частина будиночка - спальня-ніша. Цар тут спав, зігнувшись удвічі, тому що голландці тоді спали в сидячому положенні. Існував забобон, що лежачи спати небезпечно, кров прилине до голови, і людина може померти", - розповідає Фаріда Гусейнова .

Мучитися в цій "шафі", щоправда, довелося всього лише сім ночей. Тиждень знадобився жителям Заандаме, щоб викрити російського царя. Втомившись від настирливої цікавості, Петро був змушений переїхати за корабельними знаннями в Амстердам. А будиночок на кілька століть став місцем паломництва російської знаті.

Розчерками прямо на дерев'яних стінах відзначилися царі, князі й полководці. Бував навіть Наполеон, його ініціали ледве помітні. Поет Жуковський назвав цю скромну будову "колискою великої Росії". 

"Тут дуже болотиста місцевість, багато води, тому будинки з часом просідають. Щоб зміцнити цю історичну будівлю, нам довелося встановити 18 паль. Уявіть, кожна по 19 метрів в глибину, і тільки потім ми залили це все цементом", - пояснює архітектор Йорунн Хойсхе.

Відреставрували кожну цеглину фундаменту, навіть опукла кладка точно повторює оригінал. Роботи торкнулися і того самого кам'яного футляра, усередині якого знаходиться будиночок. Оновлена ​​покрівля. Колір дверей і віконних рам став таким, як задумав архітектор.

"Ми вивчили інші роботи архітектора, який створив цей об'єкт. Крім того, ми дісталися до першого шару фарби і провели колірний аналіз. Виявилося, що первісний колір більш темного відтінку, а не білий, як фарбували потім", - додає Йорунн Хойсхе.

Ще додана система клімат-контролю, проведена антикорозійна обробка, змонтовано спеціальне освітлення. Будівельники гарантують, що після такого ремонту будиночок Петра простоїть ще не менше століття.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.