Спецпроект

Британський музей передав Таджикистану копії золотих артефактів

Копії шести предметів зі знаменитої колекції Британського музею "Амудар'їнський скарб, відомий у світі як "The Oxus Treasure" ("Скарби Окса", Окс - грецька назва Амудар'ї), передані Національному музею Таджикистану.

Про це повідомляє "Центральноазиатская новостная служба".

Керівництво Британського музею в якості подарунка передало Національному музею Таджикистану копії шести експонатів колекції "Амудар'їнського скарбу" - золота чотирикутна пластина (Rectangular Gold Plaque), різьблена срібна статуетка (Chased Silver Statuette), золотий диск для одягу (Gold Disc Clothing Appliqué), золотий округлий атрибут одягу (Circular Gold Costume-fitting), золота декоративна кругла пластина (Circular Gold Plaque Ornament).

Посольство Таджикистану у Великобританії з метою придбання копій експонатів колекції  протягом останніх років знаходилося в постійному контакті з керівництвом та співробітниками Британського музею.

Колекція складається з 180 предметів із золота і срібла Ахеменідського періоду і пізніших епох VI-II століть до нашої ери.

У 2007 році президент Таджикистану Емомалі Рахмон двічі наполягав на вжиття заходів щодо повернення в країну експонатів "Амудар'їнського скарбу", або, принаймні, організувати виставку цих скарбів в Душанбе. Британський музей відмовив у проведенні виставки, незважаючи на те, що протягом 2007-2008 років виставки експонатів "Скарбів Окса" були проведені в країнах Європи.

Скарб являє собою зібрання золотих монет, золотих і срібних речей, статуеток, медальйонів, знайдених у 1877 році на березі Амудар'ї.

Коли був знайдений храм Окса (Temple of Oxus), в храмі виявили багато золотих виробів, які являють собою зразки греко-Бактрійського і скіфського мистецтв - мистецтва епохи Ахеменідів. В кінці XIX століття скарб потрапив до Лондона.

Археологи Таджикистану впевнені, що "Скарби Окса" були знайдені на території Таджикистану.

Нещодавно таджицька сторона звернулася до Британському музею з проханням зробити кілька копій стародавніх артефактів, для виготовлення яких передала британцям золото.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.