Під час Хмельниччини загинуло близько 10 тисяч євреїв - ізраїльський історик

Було б помилкою вважати знищення євреїв однією з головних цілей Хмельницького. Він боровся за визволення українського народу, єврейське питання було суто периферійним.

Про це заявив професор Єврейського університету (Єрусалим) Шауль Штампфер, який приїхав до Києва, щоб прочитати курс про євреїв Східної Європи для слухачів магістерської програми з юдаїки в НаУКМА, повідомляє Хадашот.

Штампфер зазначив, що ранньомодерні єврейські хроніки про часи Хмельниччини часто перебільшують розміри трагедії.

"Були можливості для порятунку, є відомості про безліч біженців, частина з яких після повстання повернулися в Україну, - сказав історик. - Цифри, які фігурують в хроніках - неймовірні. Як можна писати про 100 тисяч жертв? Така кількість євреїв просто не знайшла б собі місця в тодішній Україні, міста були крихітні".

За оцінками ізраїльського науковця, можна говорити про 10 тисяч загиблих - приблизно чверть єврейського населення України того часу.

Штампфер підкреслив, що євреї мирно жили пліч-о-пліч зі своїми сусідами упродовж багатьох років, але у хроніках про мирне життя не пишуть, а розповідають про війни і катастрофи.

"Що стосується єврейських громад Західної Європи, то у них після погромів, викликаних епідемією чуми, просто не було свого Натана Ганновера [автора хроніки про часи Хмельниччини - ІП], - додав історик. - Інакше ми б дізналися багато подробиць".

Науковець зазначив, що євреям у стосунках з українцями варто жити не тільки минулим: "Щоб побудувати майбутнє, необхідно забути щось з минулого. Безумовно, мова йде про страшну сторінку нашої історії, але вона перегорнута".

Читайте також інші матеріали ІП за темою "євреї"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.