У Києві покажуть відреставрований фільм Дзиґи Вертова. ФОТО

Національний центр Олександра Довженка та міжнародний фестиваль документального кіно Docudays UA представляють фільм-закриття фестивалю - відреставровану німу стрічку "Одинадцятий" Дзиґи Вертова (1928).

Захід вібудеться в рамках програми "Коло Дзиґи" - серії прем’єр відреставрованих українських німих фільмів у супроводі сучасної музики.

Дзиґа Вертов (Давид Кауфман) - радянський кінорежисер, один із засновників і теоретиків документального кіно. У 1927-30 роках співпрацював з Всеукраїнським фото- і кіноуправлінням (ВУФКУ) - державною кінематографічною організацією Української соціалістичної радянської республіки.

У ВУФКУ Вертов створив три своїх найвідоміші фільми - "Людина з кіноапаратом", "Одинадцятий" і один із перших звукових фільмів "Ентузіазм" ("Симфонія Донбасу").

"Одинадцятий" (1928) – перша з трьох авангардистських стрічок, знятих Дзиґою Вертовим в Україні. Одинадцятий рік радянської влади – період індустріалізації, зведення Дніпровської ГЕС та інших індустріальних гігантів.

Режисер навмисне вирішив обійтися без "круглих дат", щоб уникнути зайвого галасу та офіційних урочистостей. Камера фокусується тільки на праці, на будівництві нової соціалістичної дійсності в Україні.

Вертов казав, що "Одинадцятий" написано безпосередньо кінокамерою, без посередництва сценарію - це дозволило режисерові стверджувати, що він винайшов чисту кінематографічну мову (водночас глибоко соціалістичну), в якій камера безпосередньо фіксує сиру матерію життя.

 

Показу фільму передуватиме демонстрація унікального анімаційного рекламного ролику, створеного, ймовірно, спільно Дзиґою Вертовим та Олександром Родченком.

Ролик, про існування якого довгий час було невідомо, було віднайдено в Нідерландах в 1990-х роках приватним колекціонером, який передав оригінальну нітратну плівку з ним в Голландський інститут кіно EYE, де вона тепер зберігається.

Анімаційний ролик "Одинадцятого" вперше демонструватиметься в Україні.

Час і місце показу: 27 березня 21:30. Київ, арт-простір МИН (вул. Дегтярівська, 5а), метро "Лук'янівська".

Музичний супровід до фільму створено українським композитором Антоном Байбаковим, який співпрацює з відомими українськими музичними гуртами (ДахаБраха, Катя Chilly) і працює як звукорежисер кіно.

Нагадаємо, у 2012 році міжнародний кінофестиваль "Молодість" відкрився німим фільмом виробництва ВУФКУ 1929 року "Шкурник" - теж відреставрованим Національним центром Довженка.

Дивіться також:

Інші матеріали за темою "Кіно"

Інші матеріали за темою "УСРР"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.