Спецпроект

У Москві відкриється музей прищів і шрамів. ФОТО

Ряди московських медичних музеїв незабаром поповняться. До двох існуючих в місті закладів незабаром додасться третій, де відвідувачі зможуть дізнатися про історію боротьби із шкірними хворобами в Москві і побачити лякаючі воскові моделі дивовижних "болячок".

Про це пише mk.ru.

Новий музей дерматології незабаром з'явиться за адресою: Москва, Ленінський проспект, будинок 17, в будівлі філіалу Московського науково-практичного центру дерматовенерології і косметології.

Один із залів цього двоповерхового особняка буде цілком відведено під постійну експозицію, яка розповість відвідувачам про історію розвитку дерматології в Москві. Лікарям і студентам-медикам буде цікаво побачити галерею портретів всіх головних борців із шкірними хворобами в Москві починаючи з середини XIX століття, погортати старовинні книги та журнали з дерматології, а також побачити виставку архівних фотографій і документів.

А звичайним відвідувачам буде цікаво поглянути на скляні стелажі з восковими моделями, що зображають прояви різних захворювань на шкірі людини. Моторошнуваті виразки, висипу і рубці на самих різних частинах людських тіл, зроблені з жовтуватого воску, нікого не залишать байдужими; багатьом з них більше ста років - саме за такими зліпками навчалися студенти-дерматологи на початку XX століття.

Експонати майбутнього музею

За словами Миколи Потекаєва, директора Московського науково-практичного центру дерматовенерології і косметології і ініціатора створення музею, як тільки ремонт в будівлі буде завершено, москвичі зможуть побачити унікальну експозицію своїми очима.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.