Помер автор популярних романів про Велику вітчизняну

Сьогодні, 11 березня, на 89-му році життя помер відомий російський письменник Борис Васильєв.

Про це повідомляє "Телекритика" з посиланням на РІА Новості.

За інформацією московської Спілки письменників, Васильєв буде похований на Ваганьковському кладовищі.

Майбутній письменник народився 21 травня 1924 року в Смоленську. Улітку 1941-го добровольцем пішов на фронт, контужений під час десантування у березні 1943 року.

Закінчив Військову академію бронетанкових і механізованих військ, працював до середини 1950-х випробувачем колісних і гусеничних машин на Уралі, проте потім вирішив піти з армії і зайнятися літературою.

 Плакат УРСР до екранізації найпопулярнішого твору Васильєва. Фото: oldpaper.kiev.ua

Популярність до Бориса Васильєва прийшла після виходу повісті "А зорі тут тихі..." в 1969 році.

Він написав більше 30 романів і повістей (у тому числі "У списках не значився", "Завтра була війна", "Не стріляйте білих лебедів", "Іванов катер" та інші), а також випустив дві серії історичних романів про часи княжої Русі.

За творами письменника було знято 15 фільмів, які теж стали масовими серед радянських глядачів.

За легендою, фільм "А зорі тут тихі..." про старшину і п'ятьох дівчат, котрі в болотах Карелії перемагають 16 нацистських диверсантів, був найпопулярнішим фільмом і в Афганістані часів радянської окупації.

У 1993 році Васильєв підписав "лист 42-х", де разом із іншими діячами культури підтримав дії президента РФ Бориса Єльцина з придушення опозиційної Верховної Ради Росії і закликав заборонити комуністичну й націоналістичну ідеологію.

Борис Васильєв був лауреатом Державної премії СРСР (1975), премії президента Росії, незалежної премії руху імені академіка Сахарова "Апрель", мав державні нагороди РФ.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.