Спецпроект

АНОНС: Конкурс для музеїв на проведення експериментальних виставок

Стартує проект "Актуальний Музей: Стратегія динамічного розвитку" у рамках програми грантів Благодійного фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" (проект "Динамічний музей")

Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" огролошує конкурс на проведення серії експериментальних виставок у рамках проекту "Актуальний музей". 

Музеї України запрошуються  до участі.

"Музейні заклади України мають розкішні збірки, що висвітлюють унікальні теми, утім вони залишаються недоступні для широкого відвідувача здебільшого через відсутність достатніх експозиційних площ, міжмузейного партнерства, брак коштів (а часом знань та ініціативи) на влаштування цікавих експозицій. Відтак, перед музеями України постає завдання адаптуватися до вимог ХХІ століття, створити відкриту систему єдиного простору, комунікації та взаємообміну. Успішність вирішення цих проблем залежить і від експериментів, здатності музею генерувати і втілювати нові ідеї." - йдеться у прес-релізі організаторів проекту.

Проект "Актуальний музей" і, зокрема його складова – програма інноваційного музейного партнерства, покликані заохотити музейну спільноту країни на пошуки креативних рішень застарілих проблем та відповідей на новітні виклики, на активізацію міжмузейного партнерства й інноваційну творчість у музейній та культурно-мистецькій сферах (експериментальні виставки,  перфоманси, вистави, концерти, спеціальні події, презентації тощо).

На базі експериментальних виставок планується проведення тематичних тренінгів.

Програма інноваційного музейного партнерства здійснюватиметься паралельно з освітньо-тренінговою програмою. Вона передбачає створення експериментальної лабораторії шляхом технічної модернізації (додаткове експозиційне обладнання, мультимедійні засоби) найбільшої виставкової галереї Музею Івана Гончара (260 м2) із суміжною залою (80 м2).

Програма започатковується двома пілотними виставками, які будуть відібрані на конкурсних засадах і проведені у 2013–2014 роках. Для здійснення цих проектів буде надано на узгоджений період виставкове приміщення, додаткове технічне оснащення, а також покриття інших  витрат.

Вимога до проектів: заявки на інноваційні виставкові проекти мають подаватися музеями або у партнерстві з музеями і базуватися на їхніх збірках. До участі в конкурсі запрошуються національні, державні, комунальні, громадські й приватні музеї України.

Бюджет проекту – до 30 тис. грн.

Часові межі:  два виставкові проекти здійснюватимуться у 2013–2104 роках. Програма продовжуватиметься і після завершення  ґрантового періоду. Кращі пропозиції будуть
здійснюватися, за домовленістю сторін, і надалі.

Критерії оцінки: актуальність проекту, інноваційність та новизна ідеї, практичне значення для розвитку музейної галузі, реалістичність впровадження проекту та його оптимальна ресурсомісткість. Переваги надаватимуться проектам, що тематично стосуються культурної спадщини. Заявки розглядаються науково-методичною радою НЦНК "Музей Івана Гончара". Аплікації, надіслані на конкурс, не рецензуються.

Форму аплікації  можна завантажити на   http://honchar.org.ua/dynamic

Заявку слід надсилати в електронному вигляді на E-mail-адресу   honchar_museum@ukr.net
Кінцевий термін подання заявок  – 8 квітня 2013 р., 17:00.
Оголошення результатів конкурсу  – 15 квітня 2013 р. на сайті www.honchar.org.ua
(розділ "Динамічний музей").

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.