З'явився сайт про міжвоєнну жіночу прозу

У січні 2013 року відкрито сайт "Дівчата райського яблука", присвячений жіночій прозі міжвоєнного двадцятиліття (1920-40 рр.).

Мета проекту – дослідити феномен цієї прози, а також поширити маловідомі твори українських та польських письменниць та простежити паралелі між літературами сусідніх народів (українського та польського).

Адреса сайту "Дівчата райського яблука" - divczata.org.

"Справа в тому, що я з підліткових років дуже любила дилогію польської письменниці Гоявичевської "Дівчата з Новолипок" і "Райська яблуня", - пояснює одна з засновниць сайту, яка водночас є автором ІП, котрий пише під псевдонімом Антоніна Гординська. - Схоже, що це поєднання було якоюсь мірою культовим у 20-30 роки, в дуже різних творах дуже різних письменниць раз за разом повторювалися мотиви чи то духовного формування тодішніх "дівчат", чи то пошуки ними таємничого райського саду. От і вийшли в нас "Дівчата райського яблука"."

Робота над створенням сайту тривала від липня 2012 року.

Проект реалізують особи, що в рамках своїх літературних та наукових інтересів прагнуть поширити цікаві, незнані сторінки української літератури в європейському контексті. 

Для тих читачів, яких цікавить передусім історична проза, вже можна запропонувати підбірку творів Наталени Королевої - "Сон тіні", "1313", "Без коріння", а також "Марусю" Марко Вовчок. В найближчих планах дилогія Катрі Гриневичевої "Шестикрилець" і "Шоломи в сонці".

Зв'язатися з сайтом можна за адресою divczata@gmail.cоm.

Як відомо, у березні 2012 року відкрився український сайт, присвячений жіночій/ґендерній історії.

Дивіться також інші матеріали ІП за темами "Література" і "Ґендер"

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР