З'явився сайт про міжвоєнну жіночу прозу

У січні 2013 року відкрито сайт "Дівчата райського яблука", присвячений жіночій прозі міжвоєнного двадцятиліття (1920-40 рр.).

Мета проекту – дослідити феномен цієї прози, а також поширити маловідомі твори українських та польських письменниць та простежити паралелі між літературами сусідніх народів (українського та польського).

Адреса сайту "Дівчата райського яблука" - divczata.org.

"Справа в тому, що я з підліткових років дуже любила дилогію польської письменниці Гоявичевської "Дівчата з Новолипок" і "Райська яблуня", - пояснює одна з засновниць сайту, яка водночас є автором ІП, котрий пише під псевдонімом Антоніна Гординська. - Схоже, що це поєднання було якоюсь мірою культовим у 20-30 роки, в дуже різних творах дуже різних письменниць раз за разом повторювалися мотиви чи то духовного формування тодішніх "дівчат", чи то пошуки ними таємничого райського саду. От і вийшли в нас "Дівчата райського яблука"."

Робота над створенням сайту тривала від липня 2012 року.

Проект реалізують особи, що в рамках своїх літературних та наукових інтересів прагнуть поширити цікаві, незнані сторінки української літератури в європейському контексті. 

Для тих читачів, яких цікавить передусім історична проза, вже можна запропонувати підбірку творів Наталени Королевої - "Сон тіні", "1313", "Без коріння", а також "Марусю" Марко Вовчок. В найближчих планах дилогія Катрі Гриневичевої "Шестикрилець" і "Шоломи в сонці".

Зв'язатися з сайтом можна за адресою divczata@gmail.cоm.

Як відомо, у березні 2012 року відкрився український сайт, присвячений жіночій/ґендерній історії.

Дивіться також інші матеріали ІП за темами "Література" і "Ґендер"

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.