РОСІЯ ВІДЗНАЧАТИМЕ 100-РІЧЧЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ

Відзначення найбільш значущих ювілейних дат в історії Росії буде одним із пріоритетів діяльності Російського історичного товариства і першим із відзначень буде 100-річчя від початку Першої світової війни.

Про це заявив керівник нещодавно створеного Історичного товариства, голова Державної Думи РФ Сергій Наришкін, повідомляє РІА "Новості".

За його словами, товариство відзначатиме віковий ювілей початку Першої Світової війни.

"Вчора підписано розпорядження уряду про створення російського національного оргкомітету з підготовки до ювілею", - сказав він.

Наришкін додав, що інший ювілей, який стане темою загальних зборів, це 20-річчя прийняття нової Конституції РФ в 1993 році. Ще одним пріоритетом в роботі товариства стане участь у підготовці нового підручника історії.

Тим часом провладна партія "Єдина Росія" підготувала для уряду і Кремля кілька заходів до 100-річного ювілею початку Першої світової війни. Список пропозицій є у розпорядженні "Известий".

До річниці планується привести в порядок поховання солдатів російської армії на території Росії, України, Білорусії, Молдавії, Вірменії, Сербії, Латвії, Литви, Естонії, Греції та Німеччини.

В інтернеті створять онлайн-архів фотодокументів, листів та спогадів солдатів про бойові дії. У Москві можуть побудувати "пам'ятник Світовій скорботі" в пам'ять загиблих на госпітальному судні "Портюгаль", підбитому торпедами з німецької підводного човна в 1916 році.

Російський уряд разом з громадськими організаціями розробить план заходів, які потрібно підготувати до 100-річчя. Частину роботи виконає "Єдина Росія". "У нас є ідея створити окремий партійний проект в пам'ять героїв Першої світової війни", - заявив керівник партійного проекту "Історична пам'ять" Сергій Попов.

Попов повідомив, що в партії, зокрема, обговорюється можливість створення єдиного музею та архіву Першої світової.

Як відомо, у грудні 2010 року Сергій Наришкін (тоді голова адміністрації президента Росії) заявив, що "уявлення про роль Росії у Першій світовій війні були довгий час спотворені, і її 100-річчя є гарним приводом для публікації нових досліджень".

Дивіться також:

Російський антиквар розкопував могили Першої світової на Закарпатті?

Британія хоче нагадати своїй молоді про 100-річчя Великої війни

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Помер останній ветеран Першої світової війни. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Перша світова війна"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.