Спецпроект

Музей жахів в Лондоні виставив свою колекцію на продаж

31 січня London Dungeon - знаменитий театральний атракціон британської столиці, існуючий 38 років, - закрився у зв'язку з переїздом. Оновлений London Dungeon відкриє двері 1 березня в будівлі Каунті-хол, в двох кроках від колеса огляду.

Про це пишуть "Ведомости".

Ще в січні туристів, що опинилися поруч із Лондонським мостом, зустрічали зомбі, вбивці та повії. Вони запрошували відвідати London Dungeon і познайомитися там з найтемнішими сюжетами історії міста за останню тисячу років. 

В експозицію входили не тільки предмети, що викликають страх, такі як середньовічні знаряддя тортур, але і театралізовані історії у відповідних декораціях. Так, історія Джека Різника розгорталася в пабі Ten Bells - копії того самого, куди згідно з легендою часто заглядали Джек і його жертви. Злодійства перукаря Суїні Тодда відбувалися у цирульні, яка була точною "реплікою" тієї, що знаходилася за адресою Фліт-стріт, 186 (де тепер розташований звичайний кіоск). У виставах були задіяні також легендарні лондонські привиди, жертви чуми та інші порушники спокою і закону.

Коли прийшов час переїжджати і оновлювати колекцію, директор Бен Світ вирішив не передавати експонати для кінозйомок і продавати не колекціонерам, а фанам - тим, хто насправді прив'язаний до London Dungeon і його спадщини.

3 лютого на одному з блошиних ринків London Dungeon влаштував розпродаж експонатів. Тут можна було купити людські кінцівки, скелети, кістки, очні яблука, клубки павутиння, знаряддя тортур, мітлу, злу ляльку, пластмасовий гарбуз і щура, майстерно вирізаний трон з драконами та інші речі, які ідеально підійдуть якщо не для домашнього інтер'єру, то для святкування Хеллоуїна.

На подив працівників London Dungeon, шанувальники розкупили експонати всього за 20 хвилин і велика частина тих, хто прийшов змогла лише отримати безкоштовні паперові наклейки з логотипом музею. Найменші експонати, наприклад, значки, продавалися за 20 пенсів, а найдорожчий екземпляр - дерев'яні колодки для тортур з фірмовим написом - пішов за 200 фунтів. Скелети пішли за 50 фунтів, а за стакани і пляшки з пабу Ten Bells - від 5 до 30 фунтів. Всі виручені кошти підуть на благодійність. 

В оновленому London Dungeon з'являться нові герої. "Наприклад, Гай Фокс з його ідеєю підірвати будинок парламенту, або кровожерливий монарх Генріх VIII", - розповіла старший менеджер по роботі з клієнтами London Dungeon Клаудія Паркер. - "Ми розробили сучасні сценарії та декорації. З нами співпрацювали костюмери, зайняті в роботі над фільмами "Пірати Карибського моря" і "Гра престолів", макіяж для акторів розробили фахівці MAC Cosmetics. Ми також будемо використовувати нові технології 3D та підготуємо дві нових вистави-поїздки, де вам доведеться не просто сидіти в паровозику, а брати участь у цих заходах, веселитися і боятися. Ми задіємо всі п'ять почуттів наших відвідувачів".

Паркер підкреслила, що при цьому музей залишається "все тим же легендарним London Dungeon; і як і раніше нас надихає ідея про те, що страшне можна зробити смішним".

Квитки в новий музей вже продаються на сайті: дорослим - £ 18,45, дітям старше 10 - £ 14,40. На місці дорослий квиток обійдеться в £ 26, дитячий (старше 10) - £ 19,20. Кількість місць обмежена, рекомендується купувати квитки заздалегідь.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.