Янукович дав премію книжці про розгром Сагайдачним турків

В Держкомітеті телебачення і радіомовлення відбулося засідання комітету з премії президента України "Українська книжка року". Одна з переможниць - книга про грозу Стамбула і Москви Петра Сагайдачного. Вона "сприяє вихованню підростаючого покоління".

На засіданні визначили найкращі видання 2011-2012 років, повідомляє офіційний сайт Кабміну.

У номінації "За вагомий внесок у розвиток українознавства" переможцем серед 27-ми претендентів визнано видання "Опішнянська мальована миска другої половини ХІХ - початку ХХ століття" (автор-упорядник - Олесь Пошивайло, видавництво - Національний музей-заповідник українського гончарства).  

Альбом присвячено найбільшій і найкоштовнішій у світі колекції глиняних мальованих мисок, виготовлених гончарами селища Опішного Полтавської області. 

У номінації "За сприяння у вихованні підростаючого покоління" нагороджено книгу Петра Саса і Генуте Керкіне "Хотинська битва 1621 - битва за центральну Європу".

"Хотинська битва 1621-го..." - масштабний українсько-литовський видавничий проект

Це масштабний міжнародний проект, створений за участю української і литовської сторін. В альбомі вперше в Україні опубліковано фрагменти воєнних щоденників самих учасників Хотинської битви 1621 року.

Кількатижневе військове протистояння під Хотином Речі Посполитої (армія Корони, армія Литви і військо козаків з України) з Османською імперією завершилося підписанням мирного договору.

Одним із вирішальних чинників перемоги стала 40-тисячна козацька армія на чолі з Петром Сагайдачним. Напередодні битви козацький лідер домігся від короля обіцянки визнати нову православну ієрархію замість тих, хто прийняв унію 1596 року.

Також у виданні представлено фото маловідомих експонатів з музейних фондів Туреччини, Польщі, Литви, України тощо. 

На честь чорноморських походів уродженця Галичини Сагайдачного названо флагман українського ВМФ. Фото: cit.ua

Петро Сагайдачний був одним із перших гетьманів українського козацтва, який намагався проводити власну політичну лінію на захист інтересів козаків і православного населення. Також він відомий своїми атаками на турецькі порти Чорного моря (1606-1616 рр.) і військовими виправами проти Московської держави у 1616-1618 роках.

Щорічну премію Президента України "Українська книжка року" започатковано у 2009 році. Її метою є відзначення авторів, видавництв та видавничих організацій, які зробили значний внесок у популяризацію української книги та розвиток вітчизняної видавничої справи.

Як відомо, у 2011 році у Держтелерадіо відзначили премією імені Франка книгу Володимира Білінського "Країна Моксель, або Московія".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.