Покажуть неопубліковані фото літописця Холодного Яру

 

Донька Юрія Городянина-Лісовського (Горліс-Горського), автора книжки "Холодний Яр", Лариса (Леся) Янг візьме участь у перегляді та обговоренні документального фільму "Холодний Яр" у "Тюрмі на Лонцького".

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Під час зустрічі з молодіжною аудиторією Янг презентує досі не публіковані світлини із родинного архіву та поділиться з присутніми планами щодо нового перевидання творів Юрія Горліс-Горського, а також увічнення пам’яті про батька у Львові, де зійшла його літературна зоря.

Час і місце: 3 березня, неділя, 13:00. Львів, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (вул. С. Бандери, 1).

Лариса Янг народилася 25 вересня 1946 року, коли її батьки Галина Талащук та Юрій Городянин-Лісовський перебували у таборі для переміщених осіб у Новому Ульмі (Німеччина). За кілька днів після народження Лариси батько зник за нез’ясованих обставин.

Чимало років поклала Галина Талащук на те, щоб довідатися правду про смерть Горліс-Горського, у загибель котрого вона не хотіла вірити, як і в наклепи про його зраду ідеалам визволення України та співпрацю з радянською владою.

Інформацію про зумисне вбивство українського патріота і літератора вже аж на початку 1990-х років у листі до Галини Талащук (Гришко) підтвердив тодішній співробітник англійської спецслужби CIC Микола Мамонтов, котрому було про це відомо одразу після спільної операції, в якій були замішані англійські та радянські спецслужби.

Однак копії документів, зібрані напередодні викрадення Горліс-Горським, його друзям вдалося-таки передати американській стороні, і за ними після розслідування було викрито злочинців, які, перебуваючи на службі в урядових еміграційних установах, засилали в Америку та Канаду комуністичних агентів замість осіб, папери яких нібито зникали, повідомляє ЦДВР.

Нагадаємо, книга "Холодний Яр: спогади осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру" була уперше видана у Львові 1934 року за сприяння митрополита Андрея Шептицького та перевидана 1935 року коштом сотника Армії УНР Івана Зуба; третє видання роману здійснило видавництво "Рекорд" у 1937-1938 роках.

У Нью-Йорку спогади Горліс-Горського видав його приятель Микола Сидор-Чарторийський 1961 року, у Лондоні вони побачили світ 1967 року. А в незалежній Україні їх двічі публікував письменник Роман Федорів у 1992 та 1994 роках.

Наступні чотири перевидання здійснив засновник історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль, який проілюстрував книжки особистими фотографіями автора.

Читайте також: "Чорний Ворон" Василя Шкляра. Уривки з роману"

 

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.