Покажуть неопубліковані фото літописця Холодного Яру

 

Донька Юрія Городянина-Лісовського (Горліс-Горського), автора книжки "Холодний Яр", Лариса (Леся) Янг візьме участь у перегляді та обговоренні документального фільму "Холодний Яр" у "Тюрмі на Лонцького".

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Під час зустрічі з молодіжною аудиторією Янг презентує досі не публіковані світлини із родинного архіву та поділиться з присутніми планами щодо нового перевидання творів Юрія Горліс-Горського, а також увічнення пам’яті про батька у Львові, де зійшла його літературна зоря.

Час і місце: 3 березня, неділя, 13:00. Львів, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (вул. С. Бандери, 1).

Лариса Янг народилася 25 вересня 1946 року, коли її батьки Галина Талащук та Юрій Городянин-Лісовський перебували у таборі для переміщених осіб у Новому Ульмі (Німеччина). За кілька днів після народження Лариси батько зник за нез’ясованих обставин.

Чимало років поклала Галина Талащук на те, щоб довідатися правду про смерть Горліс-Горського, у загибель котрого вона не хотіла вірити, як і в наклепи про його зраду ідеалам визволення України та співпрацю з радянською владою.

Інформацію про зумисне вбивство українського патріота і літератора вже аж на початку 1990-х років у листі до Галини Талащук (Гришко) підтвердив тодішній співробітник англійської спецслужби CIC Микола Мамонтов, котрому було про це відомо одразу після спільної операції, в якій були замішані англійські та радянські спецслужби.

Однак копії документів, зібрані напередодні викрадення Горліс-Горським, його друзям вдалося-таки передати американській стороні, і за ними після розслідування було викрито злочинців, які, перебуваючи на службі в урядових еміграційних установах, засилали в Америку та Канаду комуністичних агентів замість осіб, папери яких нібито зникали, повідомляє ЦДВР.

Нагадаємо, книга "Холодний Яр: спогади осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру" була уперше видана у Львові 1934 року за сприяння митрополита Андрея Шептицького та перевидана 1935 року коштом сотника Армії УНР Івана Зуба; третє видання роману здійснило видавництво "Рекорд" у 1937-1938 роках.

У Нью-Йорку спогади Горліс-Горського видав його приятель Микола Сидор-Чарторийський 1961 року, у Лондоні вони побачили світ 1967 року. А в незалежній Україні їх двічі публікував письменник Роман Федорів у 1992 та 1994 роках.

Наступні чотири перевидання здійснив засновник історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль, який проілюстрував книжки особистими фотографіями автора.

Читайте також: "Чорний Ворон" Василя Шкляра. Уривки з роману"

 

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".