Сумські депутати не голосували за знесення Ленінів - КПУ

Депутати міської ради Сум не голосували за питання про пам'ятники Леніна, заявила прес-служба Компартії України.

Про це повідомляє УП.

"В електронних засобах масової інформації з'явилися відомості про те, що на сесії міської ради 27 лютого по пропозицією мера Сум Геннадія Мінаєва 43 депутати міськради вирішили переплавити пам'ятник Леніну, який зараз стоїть у парку Комсомольський в Сумах, на пам'ятник засновнику Сум Герасима Кондратьєва", - йдеться в заяві.

"А замість бюста біля ДК "Хімік" встановити бюст Почесному громадянину міста, багаторічному керівникові "Сумихімпром" Олександру Кравченко", - додали в КПУ.

"Ми попросили прокоментувати дане рішення міськради першого секретаря міськкому КПУ, депутата міської ради Володимира Солобаева", - заявили в прес-службі Компартії.

Згідно з повідомленням, Солобаєв зазначив: "По-перше, такого питання в порядку денному, як повідомляють деякі ЗМІ, не було і відповідно, ніякого голосування не проводилося".

"По-друге, наміри Сумського міського голови Мінаєва щодо переплавки пам'ятника Леніну на пам'ятник Григорію Кондратьєву, а також заміни бюста Леніна на бюст Кравченко було запропоновано депутатам міської ради в розділі "різне" після закінчення розгляду всіх питань, які виносилися на сесію міськради", - додав Солобаєв.

"Міський голова провів, таким чином, опитування думки депутатів міськради з приводу схвалення чи несхвалення його планів щодо пам'ятників Леніну в Сумах. На жаль, ЗМІ розповіли про всього лише наміри Мінаєва щодо пам'ятників Леніну як рішення сесії міської ради, спотворивши істину", - додав він.

Як відомо, у ЗМІ з'явилася інформація про те, що Сумська міськрада на сесії у середу більшістю голосів підтримала пропозицію мера про знесення в місті всіх пам'ятників Леніну.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.