Спецпроект

У Гомелі створять музей зодчества під відкритим небом

Найближчим часом білоруський Мінкульт ухвалить рішення, яке вплине на долю старовинної забудови в центрі Гомеля. Тут ще з дореволюційних часів стоять дерев'яні будиночки з характерними рисами міської забудови.

Про це пише "Комсомольская правда. Беларусь".

Зараз будинки перебувають під загрозою знесення: на місці стародавнього кварталу будується сучасна багатоповерхівка. Громадські активісти, які ратують за збереження будинків, зібрали документи і подали їх до Міністерства культури з проханням розглянути питання про надання будинкам історико-культурної цінності. Старовинні будівлі пропонують розібрати і перенести в окреме місце, створивши музей під відкритим небом.

"Такий музей зодчества Гомельщини ми й самі хочемо створити, він давно передбачений у генплані розвитку міста, - розповів головний художник Гомеля Леонід Мельников. - Можливо, туди потраплять і будинку з вулиці Волотовської. Але все буде залежати від рішення Мінкульту".

У той же час забудовник багатоповерхівки, підприємство "Електропром", заявляє про свою готовність зберегти історично цінні будинки і згодні перевезти їх в окреме місце. Але для цього необхідне відповідне рішення міськвиконкому.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.