Спецпроект

В Росії з'явиться музей паперу

Перший в Росії музей паперу незабаром відкриється в місті Комунар Ленінградської області. Проект був представлений в Президентській бібліотеці імені Єльцина на закритті Балтійської медіашколи.

Про це повідомляє mir24.tv.

Як розповіли журналістам в прес-службі бібліотеки, над створенням проекту працювали студенти відділень зв'язків із громадськістю, факультетів журналістики різних вишів Росії з Ухти, Пскова, Ярославля, Владивостока та інших міст. Спільна діяльність студентів була присвячена створенню нового привабливого іміджу Гатчинського району.

Проект було вирішено реалізовувати в місті Комунар, який є лідером з виробництва паперу різного призначення не тільки в Ленобласті, але і на всьому північному заході країни.

У місті працюють найстаріші в Росії фабрики: "Комунар", заснована в 1845 році для потреби Санкт-Петербурга в писальному папері, і "Комсомолець", історія якої бере початок з 1869 року. Крім того, в місті розвивається потужний Петербурзький картонно-поліграфічний комбінат.

Наразі Музеїв паперу у всьому світі не так багато. В Європі подібні об'єкти існують лише в Італії та Естонії. В Росії є Міжнародний музей орігамі і Музей державних паперів, обидва знаходяться в Москві.

 

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.