Спецпроект

В Росії з'явиться музей паперу

Перший в Росії музей паперу незабаром відкриється в місті Комунар Ленінградської області. Проект був представлений в Президентській бібліотеці імені Єльцина на закритті Балтійської медіашколи.

Про це повідомляє mir24.tv.

Як розповіли журналістам в прес-службі бібліотеки, над створенням проекту працювали студенти відділень зв'язків із громадськістю, факультетів журналістики різних вишів Росії з Ухти, Пскова, Ярославля, Владивостока та інших міст. Спільна діяльність студентів була присвячена створенню нового привабливого іміджу Гатчинського району.

Проект було вирішено реалізовувати в місті Комунар, який є лідером з виробництва паперу різного призначення не тільки в Ленобласті, але і на всьому північному заході країни.

У місті працюють найстаріші в Росії фабрики: "Комунар", заснована в 1845 році для потреби Санкт-Петербурга в писальному папері, і "Комсомолець", історія якої бере початок з 1869 року. Крім того, в місті розвивається потужний Петербурзький картонно-поліграфічний комбінат.

Наразі Музеїв паперу у всьому світі не так багато. В Європі подібні об'єкти існують лише в Італії та Естонії. В Росії є Міжнародний музей орігамі і Музей державних паперів, обидва знаходяться в Москві.

 

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.