Спецпроект

"ТЕРОРУ НЕ ЦУРАЛИСЯ Й ПОЛЯКИ" - ЕКС-ПРЕЗИДЕНТ ПОЛЬЩІ

Екс-президент Польщі Александр Квасневський вважає, що полякам та українцям в історичній політиці варто використовувати досвід німецько-французького діалогу, коли обидві сторони мають різні інтерпретації тих самих фактів.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Екс-президент Польщі з розумінням ставиться до того, як українці оцінюють своє історичне минуле. Він cказав, що "віссю польсько-українських відносин не можуть бути трагічні сторінки минулого двох сусідніх народів".

"Я, наприклад, вважаю, що скільки б ми не старалися, та сприйняття Бандери в Польщі і в Україні буде різне, - зазначив Квасневський. - Для нас це терорист, злочинець і український націоналіст, а для українців, особливо в Західній Україні, — це борець за незалежність України, який використовує тогочасну політичну кон’юнктуру, а водночас він застосовує методи терору, яких не цуралися й польські герої, до яких ми ставимося як до світлих постатей нашої історії".

За словами президента, полякам та українцям в історичній політиці варто використовувати досвід німецько-французького чи німецько-польського діалогу: "У такому діалозі є місце на правду, факти та, водночас, і на різні інтерпретації подій минулого".

Всі матеріали ІП за темою "Бандера"

Квасневський відповів на запитання польської журналістки про те, чи поляки мають кращу пам’ять про трагічне минуле, ніж українці.

"Тут не йдеться про пам’ять, я маю на увазі вразливість. Ідеться, так би мовити, про шкіру. У цьому випадку ми маємо делікатнішу шкіру, ніж вони, тому що їхню [українців] шкіру дубасили протягом десятків років", — сказав польський діяч.

Як відомо, цього року в Польщі широко обговорюється тема польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни і після неї - зокрема, у зв’язку із 70-ми роковинами трагічних подій на Волині.

Нещодавно в Любліні польські історики обговорювали ці події без участі українців. Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

Нагадаємо, греко- та римо-католики готують спільну заяву з приводу 70-річчя подій на Волині.

Читайте також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».