Спецпроект

Частинки Челябінського метеориту передали в музей. ФОТО

Голова Челябінської області Росії Міхаіл Юрєвіч доручив передати часточки знайденого на льоду озера Чебаркуль метеориту в обласний краєзнавчий музей.

Про це пише news.mail.ru. 

"Я сам занурювався у воду, але дно дуже мулисте, для пошуків потрібна спецтехніка, світло. Упевнений, на дні ми знайдемо й інші залишки метеорита", - цитує прес-служба керівника Чебаркульського району Андрєя Орлова.

 Озеро Чебаркуль і ополонка, яку нібито пробила одна з часточок метеориту, який вибухнув в атмосфері. Фото:

Зазначається, що привезені ним осколки були знайдені на поверхні льоду, не в самому озері.

Як відомо, вранці 15 лютого жителі ряду регіонів Уралу спостерігали політ метеорного тіла, яке під гострим кутом увійшло в атмосферу землі і зруйнувалося в околицях міста Челябінськ, орієнтовно на висоті 15-25 км.

 Не Земля

Ударна хвиля від цих руйнувань пошкодила будівлі та вибила безліч вікон у Челябінську, більше 1,5 тисячі осіб постраждали. Це безпрецедентне за кількістю постраждалих і одне з найбільших за сотні років падіння метеориту на Землю.

 

Експедиція Уральського федерального університету виявила в районі озера Чебаркуль частинки метеорита, хімічний аналіз підтвердив їх позаземне походження.

Дивіться також: "Метеорити та інші цікавинки Львівського природничого музею. ФОТО"

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.