Спецпроект

У Петербурзі створюють музей ленінградського рок-клубу

У Петербурзі стартував збір експонатів для музею історії Ленінградського рок-клубу. В експозицію нового музею могли б потрапити як особисті речі музикантів, так і матеріали, що передають дух епохи, в яку народилося таке незвичайне явище як російський рок.

Про це пише russiantourism.ru.

 

"Якось не зовсім тверезий я пішов пити каву в "Асторії", - згадує екс-музикант Олександр Наумов - Якраз тоді в наше місто приїхав "Роллінг Стоунз". Заходжу я в ресторан і бачу - прямо переді мною Кейт Річардс. Я кричу "Кейт!" І кидаюся на нього. Охоронці навіть в бік відскочили, подумали, що ми давні знайомі. Я подарував Річардсу значок із шотландським прапором, а він мені медіатор.

Тепер цей медіатор Наумов подарував організаторам музею історії Ленінградського рок-клубу.

Ленінградський рок-клуб - унікальне явище культури вітчизняного андеграунду. Відкрившись на початку 1980-х років, він виявився стартовим майданчиком для музичних колективів з усієї країни. Саме звідти вийшли культові групи "Кіно" і "ДДТ", Борис Гребенщиков і В'ячеслав Бутусов і багато хто ще.

Експонат музею 

 

"Потреба в такому музеї величезна, впевнений, що його експозиція буде затребувана глядачем, - міркує письменник, а колись і рок-музикант Володимир Рекшан - У сусідній Фінляндії про російський рок взагалі і Ленінградському рок-клубі зокрема виходять книги. Сюди їдуть групи туристів, охочих долучитися до цієї частини радянської історії, а нам в прямому сенсі нічого їм показувати: будівля на вулиці Рубінштейна, в якому знаходився рок-клуб знесено. Культовий "Сайгон" давно закритий".

 Нові експонати

"Зараз городяни і туристи, які цікавляться історією вітчизняної андеграундної культури можуть сходити на могилу Віктора Цоя на Богословському цвинтарі або в клуб "Камчатка", що відкрився в котельні на Петроградській стороні, де колись працював лідер групи "Кіно". Прямо біля печі, в яку він кидав вугілля, представлені експонати невеликого музею - магнітофон, термос і лопата Цоя, а так само кілька його малюнків. Подібна пам'ять, втім, подобається далеко не всім. Ті ж учасники групи "Кіно" в "Камчатку" не заглядають. Справа навіть не в тому, що цей музей створюють люди, які активніше за всіх гнобили Віктора при житті, - міркує рок-музикант Олексій Рибін - Котельня не була для нього якимось романтичним місцем, де легко творити, як це подається зараз. Цою зовсім не подобалося колупати вугілля - він пішов туди працювати від безвиході й убогості, в буквальному сенсі від голоду".

Альтернативою "Камчатці" міг би стати новий музей Ленінградського рок-клубу. Зараз в невеликому залі культурного центру на Пушкінській вулиці, 10, представлені вінілові платівки, магнітофонні плівки, афіші та фотографії початку 1980-х років. Експонати для музичного музею збиралися по всьому світу. По більшій частині унікальні речі надавалися самими музикантами, їх знайомими і знайомими їхніх знайомих. Так, В'ячеслав Бутусов передав музею інструменти легендарного "Наутілуса", а художник Дмитро Шагін власну модель пам'ятника невідомому гітаристу. Практично у всіх експонатів своя історія.

 

До слова, медіатор Кейта Річардса, не єдиний предмет, пов'язаний із західними виконавцями, Там же представлений, наприклад, підсилювач, подарований Ленінградському рок-клубу Джоанною Стінгрей. За словами Володимира Рекшана, експозиція буде постійно розширюватися і змінюватися. Спеціально для цього в залі викладена книга, в якій бажаючі можуть написати, що саме, пов'язане з андеграундом 1980-х є в їхніх колекціях і на яких умовах вони готові надати це в музейну експозицію.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.