Спецпроект

У Петербурзі створюють музей ленінградського рок-клубу

У Петербурзі стартував збір експонатів для музею історії Ленінградського рок-клубу. В експозицію нового музею могли б потрапити як особисті речі музикантів, так і матеріали, що передають дух епохи, в яку народилося таке незвичайне явище як російський рок.

Про це пише russiantourism.ru.

 

"Якось не зовсім тверезий я пішов пити каву в "Асторії", - згадує екс-музикант Олександр Наумов - Якраз тоді в наше місто приїхав "Роллінг Стоунз". Заходжу я в ресторан і бачу - прямо переді мною Кейт Річардс. Я кричу "Кейт!" І кидаюся на нього. Охоронці навіть в бік відскочили, подумали, що ми давні знайомі. Я подарував Річардсу значок із шотландським прапором, а він мені медіатор.

Тепер цей медіатор Наумов подарував організаторам музею історії Ленінградського рок-клубу.

Ленінградський рок-клуб - унікальне явище культури вітчизняного андеграунду. Відкрившись на початку 1980-х років, він виявився стартовим майданчиком для музичних колективів з усієї країни. Саме звідти вийшли культові групи "Кіно" і "ДДТ", Борис Гребенщиков і В'ячеслав Бутусов і багато хто ще.

Експонат музею 

 

"Потреба в такому музеї величезна, впевнений, що його експозиція буде затребувана глядачем, - міркує письменник, а колись і рок-музикант Володимир Рекшан - У сусідній Фінляндії про російський рок взагалі і Ленінградському рок-клубі зокрема виходять книги. Сюди їдуть групи туристів, охочих долучитися до цієї частини радянської історії, а нам в прямому сенсі нічого їм показувати: будівля на вулиці Рубінштейна, в якому знаходився рок-клуб знесено. Культовий "Сайгон" давно закритий".

 Нові експонати

"Зараз городяни і туристи, які цікавляться історією вітчизняної андеграундної культури можуть сходити на могилу Віктора Цоя на Богословському цвинтарі або в клуб "Камчатка", що відкрився в котельні на Петроградській стороні, де колись працював лідер групи "Кіно". Прямо біля печі, в яку він кидав вугілля, представлені експонати невеликого музею - магнітофон, термос і лопата Цоя, а так само кілька його малюнків. Подібна пам'ять, втім, подобається далеко не всім. Ті ж учасники групи "Кіно" в "Камчатку" не заглядають. Справа навіть не в тому, що цей музей створюють люди, які активніше за всіх гнобили Віктора при житті, - міркує рок-музикант Олексій Рибін - Котельня не була для нього якимось романтичним місцем, де легко творити, як це подається зараз. Цою зовсім не подобалося колупати вугілля - він пішов туди працювати від безвиході й убогості, в буквальному сенсі від голоду".

Альтернативою "Камчатці" міг би стати новий музей Ленінградського рок-клубу. Зараз в невеликому залі культурного центру на Пушкінській вулиці, 10, представлені вінілові платівки, магнітофонні плівки, афіші та фотографії початку 1980-х років. Експонати для музичного музею збиралися по всьому світу. По більшій частині унікальні речі надавалися самими музикантами, їх знайомими і знайомими їхніх знайомих. Так, В'ячеслав Бутусов передав музею інструменти легендарного "Наутілуса", а художник Дмитро Шагін власну модель пам'ятника невідомому гітаристу. Практично у всіх експонатів своя історія.

 

До слова, медіатор Кейта Річардса, не єдиний предмет, пов'язаний із західними виконавцями, Там же представлений, наприклад, підсилювач, подарований Ленінградському рок-клубу Джоанною Стінгрей. За словами Володимира Рекшана, експозиція буде постійно розширюватися і змінюватися. Спеціально для цього в залі викладена книга, в якій бажаючі можуть написати, що саме, пов'язане з андеграундом 1980-х є в їхніх колекціях і на яких умовах вони готові надати це в музейну експозицію.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.