Янукович хоче зберегти легендарний скельний монастир над Дністром. ФОТО

Президент Віктор Янукович доручив Кабміну та Вінницькій облдержадміністрації вжити заходів щодо збереження, реставрації та реабілітації Скельного монастиря в селі Лядова Могилів-Подільського району Вінницької області.

Заходи присвячено 1000-річчю заснування Скельного монастиря, повідомляє відповідний указ, розміщений на офіційному сайті глави держави.

Янукович доручив укріпити схили, на яких розташований монастир, а також побудувати захисні споруди.

 Всі фото: myvin.com.ua

Мінкульту і Вінницькій ОДА доручено організувати та провести урочистості з нагоди 1000-річчя Скельного монастиря. Державний комітет телебачення та радіомовлення має забезпечити висвітлення цих заходів.

Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир у селі Лядова — пам'ятка археології національного значення. Розташований на 90-метровій скелі над лівим берегом Дністра.

 

За переказом, заснований у XІ-му сторіччі святим Антонієм Печерським. Перша літописна згадка про монастир належить до 1159 року (розповідь про похід князя Івана Берладника на Пониззя).

Після турецького завоювання Поділля (1672) монастир на 27 років призупинив своє існування. У XVIII ст. монастир прийняв унію, з XIX-го - знову православний.

 

У 1930-х роках головні монастирські церкви у скельних гротах були сплюндровані більшовиками. 1998 року монастир відновила група ченців Почаївської лаври.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.