У Криму знайшли рештки бізона, який жив 50 тисяч років тому. ФОТО

Палеонтологи з Чернівців, які досліджують печеру печеру Еміне-Баїр-Хосар на плато гори Чатирдаг у Криму, виявили фрагмент черепа стародавнього бізона.

Про це повідомляє "Комсомольська правда".

"Щелепу бізона ми знайшли на глибині чотири-п'ять метрів від підлоги печерного залу і приблизно в тридцяти метрах від входу в печеру, - зазначив доцент кафедри фізичної географії Чернівецького національного університету Богдан Рідуш. - А поруч iз нею в одному розкопі ще близько шестисот кісток тварин".

Археолог додав, що рідко вдається виявити весь скелет стародавньої тварини: "А тут разом із черепом ми знайшли ще й кістки скелета - в цьому й полягає унікальність знахідки".

Радіовуглецевий аналіз показав, що останкам приблизно 50 тисяч років. За знайденими рештками можна буде скласти картину, як виглядав скелет тварини.

Відомо, що на території стародавнього Криму існував один вид цієї тварини - бізон первісний, який вимер приблизно 10 тисяч років тому.

Кримська знахідка Чернівецьких археологів. Фото Богдана Рідуша

За весь час багаторічної (з 2000-го) експедиції палеонтологи знайшли більше 6 тисяч кісток стародавніх тварин, у тому числі скелет мамонта, останки носорогів, ослів, древніх коней, печерного лева, ведмедя, оленів, зайців, птахів тощо.

Для вчених печера Еміне-Баїр-Хосар - справжнє джерело коштовних знахідок. Адже свого часу тварини провалювалися в вертикальний колодязь, який з'єднує печеру з поверхнею гірського плато.

Крім досліджень останків тварин, палеонтологи вивчають і пилок викопних рослин. За ним удалося визначити, що близько 30-40 тисяч років тому в період відносного потепління рослинність Криму дуже нагадувала сучасну. А в період похолодання між 30 і 10 тисячами років тому півострів являв собою, скоріше, тундру і степ.

Первісні бізони з'явилися в Євразії 800 тисяч років тому. Найбільші особини досягали 2 метрів у висоту і важили 2-2,5 тонни. Основу їх раціону складали сухі степові трави. З настанням потепління 10 тисяч років тому бізони стали вимирати. З нині існуючих видів найближчими родичами стародавніх є американські бізони та європейські зубри.

Дивіться також:

Homo Sapiens родом із Криму. Сенсація від українських археологів

Знайшли одне з найдавніших непристойних зображень. ФОТО

Інші матеріали за темою "Кам'яна доба"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.