У Криму знайшли рештки бізона, який жив 50 тисяч років тому. ФОТО

Палеонтологи з Чернівців, які досліджують печеру печеру Еміне-Баїр-Хосар на плато гори Чатирдаг у Криму, виявили фрагмент черепа стародавнього бізона.

Про це повідомляє "Комсомольська правда".

"Щелепу бізона ми знайшли на глибині чотири-п'ять метрів від підлоги печерного залу і приблизно в тридцяти метрах від входу в печеру, - зазначив доцент кафедри фізичної географії Чернівецького національного університету Богдан Рідуш. - А поруч iз нею в одному розкопі ще близько шестисот кісток тварин".

Археолог додав, що рідко вдається виявити весь скелет стародавньої тварини: "А тут разом із черепом ми знайшли ще й кістки скелета - в цьому й полягає унікальність знахідки".

Радіовуглецевий аналіз показав, що останкам приблизно 50 тисяч років. За знайденими рештками можна буде скласти картину, як виглядав скелет тварини.

Відомо, що на території стародавнього Криму існував один вид цієї тварини - бізон первісний, який вимер приблизно 10 тисяч років тому.

Кримська знахідка Чернівецьких археологів. Фото Богдана Рідуша

За весь час багаторічної (з 2000-го) експедиції палеонтологи знайшли більше 6 тисяч кісток стародавніх тварин, у тому числі скелет мамонта, останки носорогів, ослів, древніх коней, печерного лева, ведмедя, оленів, зайців, птахів тощо.

Для вчених печера Еміне-Баїр-Хосар - справжнє джерело коштовних знахідок. Адже свого часу тварини провалювалися в вертикальний колодязь, який з'єднує печеру з поверхнею гірського плато.

Крім досліджень останків тварин, палеонтологи вивчають і пилок викопних рослин. За ним удалося визначити, що близько 30-40 тисяч років тому в період відносного потепління рослинність Криму дуже нагадувала сучасну. А в період похолодання між 30 і 10 тисячами років тому півострів являв собою, скоріше, тундру і степ.

Первісні бізони з'явилися в Євразії 800 тисяч років тому. Найбільші особини досягали 2 метрів у висоту і важили 2-2,5 тонни. Основу їх раціону складали сухі степові трави. З настанням потепління 10 тисяч років тому бізони стали вимирати. З нині існуючих видів найближчими родичами стародавніх є американські бізони та європейські зубри.

Дивіться також:

Homo Sapiens родом із Криму. Сенсація від українських археологів

Знайшли одне з найдавніших непристойних зображень. ФОТО

Інші матеріали за темою "Кам'яна доба"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.