На найвищій точці Донбасу відбудеться козацький фестиваль

На Луганщині відбудеться "історично-патріотичний, етнографічно-культурологічний захід звичаєвої козацької культури Звитяг Дикого Поля "Броднія. Простір Волі".

За основу дійства буде взято суспільно-звичаєвий устрій історичного козацького табору Коша, повідомляють організатори.

Представники "сучасної козацької громади з різних регіонів України" отаборяться куренями, відтворять правові, культурні, військові та побутові звичаї козацької Січі й продемонструють вміння у володінні історичною козацькою зброєю.

Відбудеться гра-квест для молоді "Пластунів Герць". В ігровій формі учасники спробують виконати вправи, пов’язані з нашою бурхливою історією, проявляючи винахідливість, кмітливість та мужність, як свого часу козаки.

У фестивалі візьмуть участь кобзарі-лірники й народні колективи.

Гостям обіцяють майстер-класи з бойових козацьких мистецтв, духовних практик, приготування традиційних страв та наїдків тощо.

Гора Могила Мечетна

Майстри народних ремесел проведуть школи з декоративно-прикладного мистецтва: вишивка, витинанка, гончарство, ковальство, гутництво тощо.

Час і місце заходу – 28-30 червня 2013 року, гора Могила Мечетна (367 метрів над рівнем моря), місто Петровське Луганської області.

Перепустка на фестиваль - українське народне вбрання або наявність його елементів, повідомляють організатори.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.