Спецпроект

В Москві відкрився музей декабристів. ФОТО

Свідоцтво про довгострокову оренду пам'ятника культури - будинку декабриста Сергія Муравйова-Апостола отримав його нащадок - фінансист і меценат, який живе в Швейцарії, Крістофер Муравйов-Апостол. Нащадок реставрував пам'ятку культури 12 років. Тепер в будівлі відкрилась виставка "Московська садиба: фантазії та набуття".

Про це пишуть "Ведомости".

Для першої виставки в Музеї декабристів, розташованому в садибі Муравйових-Апостолів на Старій Басманній, театральний художник Олександр Боровський вигадав витончене рішення: по анфіладі залів розставлені картонні фігури в костюмах XIX століття. Вони танцюють менует, грають в карти, обідають і фліртують один з одним. Нащадок декабриста Крістофер Муравйов-Апостол, який живе в Швейцарії, 12 років на власні гроші відновлював садибу, і ось тепер вона відкрита для публіки. Центр експозиції - зал з єдиним експонатом: листом арештованого декабриста Сергія Муравйова-Апостола, написаним в січні 1826 року.

Двоповерхова будівля особняка з антресоллю загальною площею 1,1 тисяч кв. метрів на Старій Басманний вулиці - пам'ятник архітектури XIX століття, вцілілий під час пожежі 1812 року. У цьому будинку проживав один з ватажків декабристського руху - Сергій Муравйов-Апостол. У радянський час будівля знаходилась в аварійному стані.

Будинок Сергія Муравйова-Апостола

Під час відновлювальних робіт застосовувалися тільки автентичні матеріали, антикварна російська меблі купувалася на аукціонах.

"У ході реставрації вдалося зберегти справжні елементи пам'ятника в максимальному обсязі. У випадках, коли збереження було неможливо, елементи замінялися аналогічними, виконаними за старовинними технологіями. При цьому будівля оснащена сучасними інженерними комунікаціями", - додав Муравйов-Апостол.

 

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.