Спецпроект

У Гатчинському палаці почали проводити екскурсії для сліпих дітей

У російському державному музеї-заповіднику "Гатчина" почали проводити спеціальні екскурсії для сліпих та слабозорих дітей старше семи років. Програма "Відчуття палацу" являє собою музейне заняття-екскурсію парадними залами Гатчинського палацу.

Про це пише "Российская газета".

"Для незрячої людини "дивитися" - це значить "бачити руками", відчувати. Тому інформація про імператорську резиденцію дається через слух і дотик, - кажуть в міському комітеті з культури. - Дітям запропонують відчути і оцінити масштаби і архітектуру палацу, його внутрішнє оздоблення через тактильні відчуття: можна буде помацати макет палацу, щоб уявити, як він виглядає зовні, а також справжню мортиру при вході, колони і камін в Мармуровому залі".

Оскільки майже вся екскурсія тримається на тактильних відчуттях, співробітники музею спеціально для неї підготували зразки тканин, які використовувалися в інтер'єрах (гобелени, оксамит) і для пошиття одягу (шерсть, сукно, кашемір, атлас), а також виготовили копії справжніх предметів з колекції музею (наприклад, бюстів з Білого залу, трону Павла I) - до всього цього екскурсанти зможуть доторкнутися.

В інтерактивній частині екскурсії діти спробують на дотик визначити пудостський камінь, мармур і граніт, приміряти імператорську корону. У музеї також розроблений спеціальний путівник з рельєфними зображеннями палацу і експонатів та коментарями, набраними шрифтом Брайля. При розробці плану екскурсії відділу музейних програм "Гатчина" консультувалися з фахівцями з Санкт-Петербурзької бібліотеки для сліпих та слабозорих.

Відвідати екскурсію діти зможуть як у складі групи, так і індивідуально, з батьками або супроводжуючими. Можливо, будуть і змішані групи, що складаються з сліпих і зрячих екскурсантів.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.