Спецпроект

Томський музей показав міліметрову матрьошку

Одна з найменших в світі розписних матрьошок заввишки один міліметр виставлена ​​у Томському музеї слов'янської міфології.

Про це пишуть "Коментарі".

"Це дар музею від сибірського мікромініатюриста Анатолія Кононенка з Омська. Він вислав чотири матрьошки з різних порід дерева, і найменша з них - розміром менше макового зернятка, всього один міліметр. Ми її під мікроскопом показуємо", - розповіла співробітниця музею.

За її словами, у матрьошки традиційний розпис - "хусточка, красиві очки, фартушок - словом, традиційна російська красуня".

Сам майстер пояснив, що в Томську виставлена ​​не найменша матрьошка його роботи.

"Найменша у мене знаходиться, вона всього півміліметра. Є ще меншого розміру, я її ще не доробив", - розповів художник.

Він зазначив, що матрьошки робить на спеціальному маленькому токарному верстаті під мікроскопом. "Зокрема, я на ньому шахи роблю, мініатюрні меблі. На ньому можна і матрьошок робити", - сказав Кононенко.

За його словами, до березня 2013 року він планує доробити найменшу розписну матрьошку в світі і подати її в книгу рекордів Росії, а потім - Гіннеса.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.