Спецпроект

Томський музей показав міліметрову матрьошку

Одна з найменших в світі розписних матрьошок заввишки один міліметр виставлена ​​у Томському музеї слов'янської міфології.

Про це пишуть "Коментарі".

"Це дар музею від сибірського мікромініатюриста Анатолія Кононенка з Омська. Він вислав чотири матрьошки з різних порід дерева, і найменша з них - розміром менше макового зернятка, всього один міліметр. Ми її під мікроскопом показуємо", - розповіла співробітниця музею.

За її словами, у матрьошки традиційний розпис - "хусточка, красиві очки, фартушок - словом, традиційна російська красуня".

Сам майстер пояснив, що в Томську виставлена ​​не найменша матрьошка його роботи.

"Найменша у мене знаходиться, вона всього півміліметра. Є ще меншого розміру, я її ще не доробив", - розповів художник.

Він зазначив, що матрьошки робить на спеціальному маленькому токарному верстаті під мікроскопом. "Зокрема, я на ньому шахи роблю, мініатюрні меблі. На ньому можна і матрьошок робити", - сказав Кононенко.

За його словами, до березня 2013 року він планує доробити найменшу розписну матрьошку в світі і подати її в книгу рекордів Росії, а потім - Гіннеса.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.