Спецпроект

Музей мадам Тюссо подарував жінкам Джорджа Клуні. ФОТО

Музей воскових фігур мадам Тюссо, розташований в Лондоні, приготував представітельцам слабкої статі незвичайний подарунок до Дня святого Валентина: 14 лютого на тротуарі, біля самого входу в музей, з'явився елегантний бузковий диван, на якому розташувався Джордж Клуні.

Про це пише newsru.co.il.

Воскова копія лауреата премій "Оскар" і "Золотий глобус", що вважається одним з найбільш сексуальних чоловіків Голлівуду, привертає лондонських красунь, кожна з яких поспішає сфотографуватися в обнімку зі своїм кумиром. Восковий Клуні легко виконує те, що вимагають від нього дівчата: дивиться в далечінь і загадково посміхається.

Джордж Клуні готовий до "побачення"
Перші "побачення" вже відбулись

Відзначимо, що рівно рік тому "подарунком" Музею мадам Тюссо стала фігура не менш харизматичного актора - Брюса Вілліса. Попередньо музей провів опитування, намагаючись з'ясувати, з яким чоловіком жінки хотіли б сходити на побачення. Список кандидатів був великим: Колін Ферт, Джуд Лоу, Метт Деймон, Дензел Уошингтон, Бен Стіллер та інші. Однак переміг у цій "сутичці титанів" Брюс.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.