Спецпроект

Викрадену "Одаліску в червоних шароварах" повернуть в музей

Картина Анрі Матісса "Одаліска в червоних шароварах", викрадена в 2002 році з Каракаського Музею сучасного мистецтва, буде повернено до Венесуели.

Про це пишуть Коментарі.

В липні минулого року полотно було вилучено у контрабандистів агентами ФБР в американському штаті Флорида.

 

"Судячи з усього, картину вже через місяць буде повернено", - сказав директор Інституту культурної спадщини Рауль Гріона. За його словами, міністерство закордонних справ Венесуели готує для передачі владі США пакету документів, що підтверджують, що "Одаліска в червоних шароварах" була вкрадена з Каракаського музею і є його власністю.

В кінці січня держдепартамент США повідомив венесуельському посольству, що суд у справі контрабандистів, які намагалися продати вкрадене полотно, завершений. Винні засуджені до тюремного ув'язнення. Зараз створюється комісія Інституту культурної спадщини, якій належить відправитися в Майамі, де картина буде передана венесуельській стороні після відповідної експертизи.

Каракаський Музей сучасного мистецтва придбав "Одаліску в червоних шароварах" в 1981 році в одній з галерей Нью-Йорка. За картину, написану Матіссом в 1921 році, музей заплатив 480 тисяч доларів. Імовірно "Одаліска" була вкрадена в 2000 році, проте спохватилися її лише за три роки, коли з'ясувалося, що замість оригіналу в музейному залі висить майстерно зроблена копія. Тривожний сигнал надійшов від венесуельського любителя мистецтва, який дізнався, що знаменита картина продається на "чорному" ринку в Майамі.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.