Першому у світі метро - 150 років

Світова історія метро почалася 9 січня 1863 року, коли невеликий паровий потяг вирушив від лондонської станції Паддінгтон, завершивши свій шлях довжиною в 5,5 км на станції Фаррінгдон, де його вже чекали накриті столи для урочистого бенкету.

Про це нагадує Автотревел.

В першу ж добу новий засіб пересування став украй популярним, обслуживши майже 40 тисяч пасажирів.

Півтора століття потому лондонське метро відтворить ту історичну подорож і 13 та 20 січня знову спустить на рейки парові машини.

Лондонський метрополітен переживав пожежі, був бомбосховищем під час Другої світової війни, справлявся з повенями, а сьогодні стає і майданчиком для сучасного мистецтва. Хоча мистецтво, а точніше, прогресивний дизайн з'явилися тут іще до війни - завдяки людям, яких звали Гаррі Бек і Френк Пік.

Пік був транспортним менеджером, однак саме він надавав візуальному стилю метрополітену величезного значення і на початку XX століття залучив художників, які створили один з найбільш впізнаваних у світі логотипів - значок метро, ​​червоний медальйон із синьою поперечиною.

Цей символ із незначними змінами дійшов до наших днів. Бек кілька років потому, в 1931 році, намалював першу схему метро - класику поліграфічного дизайну XX століття.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.