Реконструктор Гостиного Двору має врахувати думку громади - КМДА

Київська влада наполягає на тому, що замовник реконструкції Гостинного двору має продовжувати виконувати проект, але з урахуванням пропозицій громадськості щодо розміщення у будівлі виставкових приміщень.

Така відповідь надійшла від КМДА народному депутату Олександрові Бригинцю на його звернення щодо вжиття заходів з припинення протистояння між громадськістю та забудовниками, які намагаються реконструювати будівлю Гостиного двору на Контрактовій площі, 4.

За словами депутата, на спільній зустрічі представників КМДА, замовника реконструкції, депутатів та активістів було досягнуто домовленості, що замовник реконструкції Гостиного двору має продовжувати виконувати проект, але з урахуванням пропозицій громадськості щодо розміщення у будівлі виставкових приміщень.

"Це формулювання може означати що завгодно, - зазначив Бригинець. - Як те, що забудовник погодився віддати під виставкові зали всі приміщення Гостинного двору, так і те, що замість одного з передбачених бутіків створять дорогий антикварний магазин".

Як відомо, на попередній сесії Київрада передала земельну ділянку площею 1,02 гектара для проведення реконструкції Гостиного двору під торговельно-офісний центр з гостьовою стоянкою. Гектар землі в центрі Києва оцінили у 100 млн грн.

 

Гостиний двір торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

Нагадаємо, що в квітні Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачає будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні президент Віктор Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки.

З травня на території Гостиного двору триває акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.