Спецпроект

ПОЛЬЩА ГОТУЄТЬСЯ ВІДЗНАЧАТИ 70-РІЧЧЯ ВОЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

Інститут національної пам’яті (ІНП) Польщі готується до відзначення 70-х роковин Волинської трагедії. Урочистості матимуть кілька аспектів.

Про це повідомляє Польське Радіо.

"Вшанування жертв Волинської трагедії, тобто обопільної етнічної чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою у 1943 році під час Другої світової війни на Волині - буде найважливішою історичною подією в 2013-му, – заявив глава ІНП Лукаш Камінський.  

 Чиновник нагадав, що цьогоріч минає 70 років від тих трагічних для поляків подій, і додав, що урочистості відзначення роковин матимуть кілька аспектів.

"Тут присутній аспект польсько-українських стосунків і того, щоб у наших взаємовідносинах ми відкрито говорити про цю справу, - зазначив Камінський. - 70 роковини – це, здається, також остання нагода віддати належне жертвам цієї трагедії".

За словами поляка, третій аспект стосується освіти - щоб "в освітньому вимірі ми зробили все, аби нагадати про один з найсерйозніших злочинів часів Другої світової війни".

У 70-ті роковини Волинської трагедії ІНП також планує видати матеріали для вчителів та запустити веб-сайт, присвячений тим подіям.

Історик Володимир В'ятрович (керівник Головного архіву СБУ у 2008-2010 роках) вважає, що словосполучення "Волинська трагедія 1943 року" звужує часовий і географічний обсяг подій і пропонує вживати визначення "Друга польсько-українська війна 1942-47 рр."

Матеріали "Історичної Правда", присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за темою "Волинська трагедія". 

Дивіться також на цю тему:

Волинська трагедія: пошук між двома правдами

Українці убивали поляків. На жаль, це факт, і не треба його приховувати

Волинь-1943 - "комплекс жертви із чистим сумлінням"

Волинська трагедія: Янукович і пастка для історичної пам'яті

Суперечка щодо кількості жертв УПА - підключилися політики

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані принижувати

Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули поляки і українці

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.