Спецпроект

ПОЛЬЩА ГОТУЄТЬСЯ ВІДЗНАЧАТИ 70-РІЧЧЯ ВОЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

Інститут національної пам’яті (ІНП) Польщі готується до відзначення 70-х роковин Волинської трагедії. Урочистості матимуть кілька аспектів.

Про це повідомляє Польське Радіо.

"Вшанування жертв Волинської трагедії, тобто обопільної етнічної чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою у 1943 році під час Другої світової війни на Волині - буде найважливішою історичною подією в 2013-му, – заявив глава ІНП Лукаш Камінський.  

 Чиновник нагадав, що цьогоріч минає 70 років від тих трагічних для поляків подій, і додав, що урочистості відзначення роковин матимуть кілька аспектів.

"Тут присутній аспект польсько-українських стосунків і того, щоб у наших взаємовідносинах ми відкрито говорити про цю справу, - зазначив Камінський. - 70 роковини – це, здається, також остання нагода віддати належне жертвам цієї трагедії".

За словами поляка, третій аспект стосується освіти - щоб "в освітньому вимірі ми зробили все, аби нагадати про один з найсерйозніших злочинів часів Другої світової війни".

У 70-ті роковини Волинської трагедії ІНП також планує видати матеріали для вчителів та запустити веб-сайт, присвячений тим подіям.

Історик Володимир В'ятрович (керівник Головного архіву СБУ у 2008-2010 роках) вважає, що словосполучення "Волинська трагедія 1943 року" звужує часовий і географічний обсяг подій і пропонує вживати визначення "Друга польсько-українська війна 1942-47 рр."

Матеріали "Історичної Правда", присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за темою "Волинська трагедія". 

Дивіться також на цю тему:

Волинська трагедія: пошук між двома правдами

Українці убивали поляків. На жаль, це факт, і не треба його приховувати

Волинь-1943 - "комплекс жертви із чистим сумлінням"

Волинська трагедія: Янукович і пастка для історичної пам'яті

Суперечка щодо кількості жертв УПА - підключилися політики

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані принижувати

Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули поляки і українці

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.